Наш народ займає третє місце по алкоголізму в світі. Середньостатистичний громадянин скаже, що мовляв, нічого дивного в цьому немає, так як український народ всі віки йшов з горілкою об руку. Але це страшна брехня, яку вселяє нам нинішня пропаганда алкоголізації населення.

Чи Знали ви, що наш народ до Богдана Хмельницького не пив взагалі. У часи його правління організовувалися казенні шинки, в яких відбувалося масштабне споювання населення. Але і тоді алкоголь пили дуже мало. Почав народ масштабно спаюватися за часів Леоніда Брежнєва, коли почала розвертатися масштабна пропаганда пиття спиртних напоїв. І люди спилися за цей час дуже сильно.

У розумінні звичайних людей найчастіше алкоголік — це такий опустився чоловік, який визнаний гідним презирства з боку «культурно питущих» людей. Багато хто не розуміють, що алкоголізм — це психічна хвороба, яка призводить до масштабного розкладання особистості і її тіла. І ця хвороба як будь-яка інша має свій патогенез і клінічну картину. Але що призводить людини до неї. У даній статті ми торкнемося як раз патогенез хвороби.

Люди спиваються непомітно. Коли інші говорять, що їм пора кидати, насправді, хвороба вже є і людина не розуміє, що він п’є занадто багато. Це перша стадія алкоголізму. І на ній знаходяться дуже багато так званих культурно питущих. Але до першої стадії ще треба дійти.

Споювання починається набагато раніше. Людина може десятки років культурно споживати алкоголь, а потім раптово почати пити більше. До цього можуть призвести як переживання, так і просто втрачений контроль. Вважається, що всього в житті можна навчитися, але немає. Помірно пити людина з часом розучується. Та й захід у алкоголіка вже вище необхідного рівня.

Людина спочатку може пити раз на рік. Потім раз в півроку пляшечку пива. А потім раз в місяць. Потім кожен місяць людина випиває не пляшечку пива, а дві. Потім напивається в мотлох перший раз, другий, третій. І все це відбувається непомітно. Справа в тому, що паралельно збільшенню кількості випитого, зменшується критика щодо алкоголю. З часом у підсвідомості людини з’являється установка, що алкоголь — це дуже хороша річ. Установка ця настільки сильна, що навіть, коли спробує кинути, у нього це не вийде. А навіть після того, як запій скінчиться, людина з часом повертається до старого.

Тому потрібно розуміти, що культурне вживання можливе лише при постійному моніторингу кількості та частоти випитого. І не треба дивитися на інших, що вони п’ють — і нічого. Вони просто більш міцні, а ви — менш. Тому кидайте як тільки побачите, що стали пити частіше або пийте рідше.