Якось на одному з форумів мені поставили запитання про вплив їжі на свідомість. Хороше запитання, як мінімум, тема дисертації з філософії чи психології!

Про вплив їжі на свідомість людини говорять ще з давніх часів, адже недарма більшість релігій, філософських течій, східних практик пропонують свій погляд на прийом їжі як на духовний акт, а на їжу, відповідно, як на інструмент підвищення духовності, наближення до Бога.

І харчування займає одне з перших місць по впливу на свідомість. З цієї причини будь-які методики очищення обов’язково включають в себе очищувальну дієту.

Східні практики кажуть, що фактично вплив харчування складається з кількох аспектів.

Склад продукту. Очищаюча їжа повинна складатися тільки з вегетаріанських, свіжих і корисних продуктів, добутих чесною працею.

Якщо Ви початковий кухар і не розбираєтесь ще ні в чому щоб щось приготувати, ми вам порекомендуємо декілька порад від великих кухарів.

Якість свідомості кухаря

Їжа переносить якість свідомості кухаря – любов і ненависть передається через приготування їжі. Їжа, приготована з любов’ю до людей, несе в собі сили прогресувати у своїх якостях, змінюватися на краще. Їжа, приготована із заздрістю – забирає силу, і людина деградує: слабкість, лінь, спустошеність. «Приймаючі їжу від нижчих з людей – як беззубі змії: не мають ніякої сили» (Чанакья). Втрачається сила розуму – людина перестає розуміти що добре, а що погано. Планка моральності опускається.

Освячена чи їжа або є бхога (неочищена їжа, призначена для чуттєвого задоволення). Необхідно опанувати практикою освячення їжі і робити це постійно. Це стане запорукою чистої свідомості і здорового життя.

Свідомість того, хто роздає їжу, також впливає. Якщо вам роздали їжу із зневагою, навряд чи вона навіть перетравиться, що вже говорити про більш тонкому впливі.

Духовний підхід до їжі, продуктів, страв – ідея, строго кажучи, не дуже нова.

Втім, як і у різних народів є свої уявлення про місце їжі в житті.

Згадайте нашу Масляну, млинці, які представлялися нашим предкам символом сонця. А японці, зізнаючись у любові, прикладають долоня не до серця, а до шлунку. Вони впевнені, що душа знаходиться в животі. Тому і роблять харакірі, випускаючи душу на волю.

Але, врешті-решт, вчені з’ясували «біохімічний сенс» впливу їжі на свідомість людини – а саме вироблення серотоніну і допаміну – ендорфінів, так званих, «гормонів щастя». Я писала про це в темі «Харчування для мозку і настрою».

Завдяки цим речовинам їжа може бути нагородою, розрадою, покаранням, ностальгією і навіть пам’яттю! Я теж про це трохи писала в темі «Психологічні проблеми коливання ваги».

Як чудово прокоментувала ваше запитання психолог Олена Бурлак: «Як психолог, я бачу одну картинку – в сучасному світі багато хто відмовляється від сексу, спорту, любові, дітей. Їжа – найпростіший спосіб опинитися в легкому «наркотичному сп’янінні». Їжа якій заражає вензахворювання, від неї не завагітнієш, вона не ображає, не забирає сили і час. Завжди під рукою, не спізнюється, і за ціною доступна кожному. Їжа – велике задоволення, яке точно змінює свідомість (підсаджене практично все). От у тебе багато знайомих, у яких є в житті дуже важлива творча мета, яка відволікає від їжі? У мене мало…»

Як лікар-дієтолог додам: в умовах натурального господарства і при домашньому приготуванні їжі продукти харчування зазвичай задовольняють фізіологічні потреби людей. Обсяг споживаної їжі регулюється в основному апетитом і почуттям насичення. Домашні страви готуються з натуральних продуктів. При розвитку харчової промисловості та комерційної кулінарії в харчування людей входить безліч штучно створюваних продуктів та гострих приправ, які при регулярному споживанні створюють звикання, іноді не менш сильний, як при курінні або вживанні алкоголю.

Добре відомо звикання до солоної або солодкої їжі, до напоїв начебто кока-коли, до кави, шоколаду та вафлям, морозива, оцту, гіркого перцю, до гірчиці і навіть часнику. Існує звикання до певних типів кафе і ресторанів, яке визначається відомою системою умовних фізіологічних рефлексів на смакові, нюхові і зорові подразники. Харчові та ресторанні корпорації активно використовують умовні рефлекси, створюючи їх вже у дітей. Концентрованим крахмало-жировим виробам кшталт чіпсів штучно надають невластиві їх компонентам популярні смаки і запахи натуральних продуктів.

Крім того, в епоху науково-технічного прогресу на свідомість людей величезний вплив окрім самої їжі має реклама цієї їжі! Зауважте, реклама малопоживних, але багатих калоріями виробів завжди супроводжується прикладами їх поглинання красивими і молодими людьми, зірками або знаменитими спортсменами. Переїдання, що заохочується рекламою і конкуренцією, приносить величезні прибутки продовольчим корпораціям, ресторанам швидкого харчування, мереж продовольчих автоматів і супермаркетам.

Різні дієти для схуднення постійно змінюються не тому, що вчені знаходять нові фізіологічні чинники, а тому, що їх необхідно пристосовувати до нового асортименту продуктів харчової промисловості, що надходять в комерційну продаж. Існує загальне правило ринкової економіки, яке було вже давно простежено фізіологами. Воно полягає в тому, що продовольча реклама витрачає мільярди доларів на пропаганду найменш корисних, а часто абсолютно непотрібних продуктів харчування. Обсяг реклами пропорційний обсягу промислових інвестицій в той чи інший продукт.

Ніхто не рекламує в Лондоні чи Москві звичайну водопровідну воду, найбільш доброякісний продукт для втамування спраги і потреби в мінеральних солях. Однак майже дистильовану воду в пляшках з Австралії і незбалансовану по складу мінеральних солей воду з альпійських джерел активно просувають на ринку. Найбільш дорогу рекламу роблять для напоїв начебто кока-коли і пепсі-коли, склад яких взагалі засекречений, всупереч законам про продукти харчування. Вони містять цукор в невідомої споживачеві концентрації. Ніхто не рекламує свіжі овочі та фрукти, що надходять у продаж прямо з ферм. Їх реалізація не приносить прибутку харчової промисловості. Проте численні перероблені вироби з овочів і фруктів, соки, консерви, висококалорійні чіпси, містять шкідливі добавки, барвники, консерванти, Емульсифікатори і ароматичні речовини широко рекламується.

І у свідомість людей міцно входять рекламні слогани, і їжа стає «якірної ланцюгом», яка назавжди пов’язана з цією рекламою. Якось одна з провідних американського ТБ з сумом сказала, що її діти відмовляються їсти щоб там не було, якщо «це” не співає і не танцює на екранах телевізора! Можна ще довго розмірковувати на цю тему, наводити приклади, задаватися питанням «як з цим боротися?», Але факт залишається фактом…

Нещодавно в інтернеті натрапила на цікаве дослідження вчених, які простежували реакції людей під час різних молитов. Так ось в молитві «Отче наш», при словах «хліб наш насущний» майже у 90% тих, хто молиться виникало мимовільне ковтання слини…