Метод Корнелла

Професор Корнельського університету Вальтер Павук розробив свій знаменитий метод конспектування в середині минулого століття. Щоб скористатися ним, спочатку доведеться зробити відповідну розмітку на аркуші А4. Потрібно провести дві горизонтальні лінії: одну вгорі, щоб отчертить місце для заголовка і дати, а іншу – внизу, щоб під нею можна було записати п’ять-шість пропозицій, що підсумовують зміст конспекту на цій сторінці. У решти середній частині аркуша потрібно провести ще одну довгу вертикальну лінію, що розділяє його на дві нерівні колонки, – та, що ліворуч, повинна бути значно вже тієї, що праворуч (рекомендується робити її шириною трохи більше шести сантиметрів). По ходу прослуховування лекції або читання підручника, робіть записи у своїй звичайній манері в широкій колонці. Між пропозиціями краще залишати трохи порожнього простору, щоб залишалася можливість в них ще щось дописати. Після лекції заповніть ліву колонку – виділіть найважливіші ідеї, імена, дати, сформулюйте питання і так далі. А в наступні 24 години потрібно буде заповнити ще і нижнє поле – в декількох реченнях сформулювавши суть своїх записів на цій сторінці.

Цей метод конспектування дуже популярний в Америці, і в деяких навчальних закладах його навіть намагаються зробити обов’язковим. Він стимулює студентів перечитувати свої конспекти, доповнювати їх і переробляти. Але, якщо студент не повертається до своїх записів, якоїсь особливої користі від подібного оформлення матеріалу, в общем-то, немає.

Детальніше про метод Корнелла можна почитати в книзі його творця Вальтера Павука «How to Study in College» або подивитися ось цей відеотьюторіал.

Як навчитись фільтрувати конспектування і не потрібну інформацію?

Метод Білла Гейтса

У 2003 році молодий підприємець Роб Ховард познайомився з Біллом Гейтсом і, явно перебуваючи під великим враженням від цієї зустрічі, написав про неї пост в свій блог. Мабуть, найбільше читачів Ховарда вразило те, що під час переговорів Білл Гейтс (на хвилиночку, один з найбільш забезпечених людей у світі) робив позначки сам, від руки, а не в ноутбуці. Ховард трохи описує і метод, яким Гейтс структурував матеріал. Лист його блокнота був розмічений на квадрати, в кожному з яких він записував пов’язаний певною тематикою блок. Наприклад, один з квадратів в нижній частині листа був відведений на питання, які з’являлися у Гейтса по ходу переговорів. Деякі блогери вважають, що квадрати Гейтса – це перероблений традиційний метод Корнелла, і закликають читачів підігнати цю систему під власні потреби, а не просто прагнути скопіювати стиль творця «Майкрософта».

Метод ментальних карт (mind-mapping)

Mind-mapping – це популярна техніка записи, за правилами якої починати потрібно завжди в середині листа. У кружечку або в рамочці прямо по центру сторінки потрібно вказати головне поняття, про який піде мова в конспекті. І потім за допомогою відгалужень в різні боки записувати в нових кружочках ключові слова та ідеї, з ним пов’язані. Якщо ви збираєтеся використовувати цей метод, краще запастися ручками як мінімум трьох різних кольорів, щоб робити більш помітними різні відгалуження. Головним популяризатором цієї техніки був Тоні Бьюзан – англійський психолог і телеведучий, який активно використовував метод ментальних карт в середині 1970-х років у своїй телепередачі «Use Your Brain». Сьогодні до цього методу часто вдаються любителі мозкових штурмів.

Метод пропозицій

Тим, хто поки не готовий пробувати нові нелінійні методи конспектування, можна порадити так званий метод пропозицій. Він дуже схожий на стандартний метод стенограми – коли ви просто намагаєтеся зафіксувати на аркуші все, що говорить лектор. Відмінність полягає лише в тому, що кожна пропозиція тут потрібно записувати з нового рядка і нумерувати його по порядку. Нумерація допоможе легко зробити відсилання від одного речення до іншого за допомогою всього лише однієї маленької позначки (наприклад, «див. №67») – більше не потрібно розбиратися в заплутаних стрілочка, перекреслюють половину записів.

Метод течії (flow method)

Якщо ви втомилися стенографувати в своїх конспектах, можна спробувати цей, нещодавно сформульований коучем Скоттом Янгом, метод конспектування. В основі його лежить така ідея: слухати лекцію – це не пасивний процес, щоб по-справжньому отримати від лекції користь, потрібно думати і розвивати власні ідеї. Тому в конспекті, виконаному таким способом, слід записувати тільки ключові моменти лекції і дати волю своїм коментарів. Зрозуміло, що такі записи будуть досить сильно відрізнятися від класичних конспектів, тому про всяк випадок візьміть на лекцію для підстраховки ще й диктофон.

Детальніше про цей метод можна прочитати в книзі Скотта Янга «Learn More, Study Less».