Коли не склалися чергові стосунки, про які ти була так впевнена, що вже в цей-то раз все нарешті вийде, можна зробити кілька речей. Купити коробку цукерок і переглянути весь “Секс у великому місті”, напитися з подругами або – проаналізувати, що ж пішло не так і як можна було цього уникнути.

Втім, якщо бути чесною, ні подруги, ні шампанське, ні навіть ціла коробка відмінного шоколаду не позбавляють від думок, що ж ти зробила не так і чи можна було якось уникнути ось цього “нестерпно боляче”. Масла у вогонь таких роздумів зазвичай підливають мами і бабусі: “А я тобі що казала? Я ще з першого дня знала, що у вас нічого не вийде!” І якщо в адекватному стані ти хоча б про себе можеш сказати “Ага, то-то ти зі своїх трьох чоловіків ні в одному алкоголіка не розпізнали”, то в стані, коли все не так як хочеться, охоче віриш у сумні прогнози пост-фактум. І присягаєшся собі надалі бути розумнішими, ні за що не цілуватися до весілля, і вже точно не цілуватися на другому побаченні, і абсолютно точно не закохуватися поки… А от поки, власне, що? Чи є хоч якийсь спосіб заздалегідь передбачити, чи стануть відносини джерелом болю або гармонії і щастя?

Наші бабусі і прабабусі, щоб отримати відповідь на це питання, ворожили. Ходили в баню, лили віск у холодну воду, тримали кільця над свічкою і потайки бігали до циганкам. Як циганка скаже, так і складеться особисте життя – ну а що еше залишається якщо ні особистого психотерапевта, ні навіть заштатного психолога, хоча б одного на все село, нашим бабам не належало? Ще можна було довіритися асторологам або спіритичний сеанс – але це вже розваги, скоріше для міських панночок 20-го століття. Зараз у нас теж, звичайно, є можливість “поворожити на короля”, розкинути таро або навіть руни, скористатися Книгою Змін або підказками сонника… Але можна піти й по-іншому шляху – наприклад, почати з самоаналізу та аналізу звичних пустот. Не факт, що допоможе, але треба ж чимось зайняти час?

1. Помилка перша: по стопах батьків

«Щоб знайти другу половинку, потрібно спочатку знайти першу» говорить народна мудрість. За теорією системної сімейної терапії, перша стадія розвитку сім’ї – це, як не дивно, ти сама. На цьому етапі ти живеш одна, вчишся себе забезпечувати, набиваєш шишки і спілкуєшся з потенційними партнерами. Після такого досвіду в нову сім’ю ти увійдеш вже хоча б частково сформувавшись. Якщо ж створити свою сім’ю, тільки що вийшовши з батьківської осередку суспільства, то в нагороду ти отримаєш складний «вінегрет» з норм, правил і способів взаємодії, які були прийняті в твоїй родині, і такий же набір від партнера.

“Для того, щоб розуміти, що тобі підходить, а що ні, з чим ти готова миритися, а з чим – «багаж», отриманий від батьків. Це дозволить дивитися на потенційних партнерів виходячи з власних цінностей, а не через призму поглядів батьків, що підвищує шанси знайти «споріднену душу»”.

Якщо у вас повстає таке питання «як з’являється перша любов?», ми вам рекомендуємо взнати все-таки таку корисну інформацію.

Цей період допомагає так само вибудувати правильну дистанцію у відносинах з батьками і уникнути їх занадто частого і активного втручання в подальшу сімейне життя. А тим, хто досі не позбувся комплексу Електри, закрити всі можливі гештальти на цю тему. Словом, не нехтуйте паузою!

2. Помилка друга: танці на граблях

По мережі довгий час кочувала байка про овдовілу стареньку, яка через деякий час знову вийшла заміж. На весіллі чоловік запитує молоду: “Маша, ти мене не впізнаєш?”, І вона відповідає “Дізналася, Коля, давно дізналася”. Здивованим родичам пара розповідає, що, виявляється, вони вже були одружені – ще до війни, потім розлучилися і втратили один одного. Несподівана зустріч поєднала їх знову… Багато дівчата виконують цей трюк із завидною впертістю: дарма, що Колю звуть Вася, то Петя, але вони раз за разом “виходять заміж за одного і того ж хлопця”.

Всі ми в тій чи іншій мірі повторюємо свій болючий досвід, натхненно, як джазисти, імпровізуємо на основну, звичну тему. І якщо у тебе колись був досвід невдалих відносин, заподіяли тобі біль, то є всі шанси, що рано чи пізно у тебе виникне спокуса вибрати партнера, який зможе підтвердити цей досвід.

Щоб підстрахуватися від цієї помилки, чесно зазирни в минуле і відповідай собі на кілька питань. Яким був твій перший хлопець? Чому ваші стосунки не склалися? І чи немає в новому другові чогось, що невловимо нагадує того “героя роману”?

3. Помилка третя: розбіжність цілей

Напевно, у кожної жінки в житті був чоловік, який прийшов з кільцем, квітами і з серйозним обличчям запропонував “відносини”. Добре якщо цілі збіглися, а якщо все, що тобі в цей момент було потрібно це необтяжливий курортний роман? Можливо, йому навіть вдасться на деякий час тебе захопити, але в підсумку роман передбачувано розвалиться. Бо – правильно, не збігаються цілі – йому потрібен будинок, а тобі – вітер в цьому будинку.

Порада: кожен раз, коли ти тільки думаєш про відносини або зустрічаєш чоловіка, від якого серце б’ється частіше і пропускає такт, чесно відповідай собі на питання “чого ти хочеш від нього насправді?” Варіантів може бути багато – від легкого запаморочливого роману на пару тижнів або красивого інтелектуального флірту або бездумного оригінального сексу до тривіальної сім’ї з великою кількістю нащадків.

До речі, саме вміння вести діалог – відповідати на твої питання, чути їх і слухати, а так само під час і до місця говорити про себе – може багато що сказати про чоловіка.

4. Помилка четверта: відсутність терпимості

І ще один анекдот-притча, популярний в мережі: “Дорогі Марія Іванівна та Іван Васильович, розкажіть як вам вдалося прожити разом довгих 60 років?” – “Ми одружилися в той час, коли зламані речі чинили, а не викидали”.

У цьому анекдоті багато життєвої мудрості. Наші бабусі, звиклі перелицьовувати сукні, штопати шкарпетки і перебирати крупу, і подумати не могли про тій легкості, з якою ми ставимося до відносин сьогодні. Стерпиться – злюбиться, говорили вони, і найчастіше виявлялися праві. Але для того, щоб дожити до цього «злюбиться», спочатку потрібно було навчитися терпіти і приймати людину такою, якою вона є.

“Якщо людина здатна терпіти і погоджуватися в принципі на неприємні йому речі, він зживеться і звикне до будь-яких обставин. Він зможе пристосуватися до іншої половини і пристосувати її під себе. Якщо ж людина не здатна розуміти, образливий і злопам’ятний, то з роками пристосовуватися йому буде все важче.

З роками у людини загострюються його характерологічні риси: щедрий стає марнотратом, а скупа – скнарою. Тому у дратівливого дратівливість з роками тільки виросте! Терпимості не з’явиться. Якщо її немає – то жити з людиною, у якої щось не влаштовує, не вийде. Нетерпимість, як бомба уповільненої дії, коли-небудь рвоне”.

Якщо ти знаєш за собою таку рису, як відсутність терпимості до чужих недоліків, спробуй подумати про те, що і ти ж не ідеальна – або опановуй яку-небудь хитромудру техніку дихання. Якщо вдається не зірватися в перші п’ять хвилин, потім як правило виявляється, що злилася ти через який-небудь нісенітниці.

5. Помилка п’ята: зі мною він буде іншим

Після того, як з самоаналізом покінчено, можна подивитися на партнера, і з цього боку оцінити шанси ваших відносин. Для цього сьогодні, як уже говорилося, можна використовувати безліч підказок – типування за Юнгом або по Майерс-Бріггс, підказки астрологів або езотериків, – але найпростіше подивитися на людину і поставити собі (і йому) кілька питань.

Перша лакмусовий папірець – це відношення партнера до батьків і близьких. Важливо прислухатися до себе в ті моменти, коли ви стаєте свідком спілкування вашого партнера з мамою, батьком, сестрою або з колишньою дружиною. Якщо в цьому спілкуванні вам щось ріже слух і коле очей, наприклад неповага, зневага, грубість, – можна з упевненістю стверджувати, що в через рік-півтора ваш партнер почне ставитися так і до вас, і навряд чи вам це сподобається. Сьогодні він кричить їй “Заткнись, дура!”, А вам цвірінькає “Помовч, пташка”, але завтра “дурепою” опинитеся ви.

Друга показова ситуація – це відношення до грошей, подарункам, боргами. Вибираючи разом подарунок для когось третього ви однозначно пізнати, як ваш партнер ставиться до балансу між «брати» і «давати». Якщо він говорить щось на кшталт «Швиденько по шляху купимо який-небудь сувенірчик» в той час, як ви кілька днів витрачаєте на обдумування та здійснення подарунка близькій, вам не по дорозі. У перший же день народження, отримавши «сувенірчик», ви грюкне дверима. Або навіть раніше, адже баланс між «брати» і «давати» легко порушується навіть у таких банальних ситуаціях, як миття посуду, прибирання, прасування. У списку важливих для спільного життя цінностей є ще ставлення до дітей, до відпочинку, до саморозвитку, але ці моменти не так очевидні, як ставлення до батьків і до грошей. Дивіться уважно на того, хто поруч: ваші ключові цінності повинні бути близькими, інакше вас чекає розчарування.

6. Помилка шоста: ненавиджу твій кларнет!

Моя подруга нещодавно розлучилася зі своїм чоловіком після 20 років шлюбу і маючи в анамнезі спільний бізнес і трьох дітей. Причина розлучення – ігроманія чоловіка, мало не пустила по світу цілком забезпечене сімейство. Чи знала подруга про його уподобання, виходячи за нього заміж? Знала, але вірила, що любов все переможе…

Важливо розуміти: будь-які сформовані пристрасті – до алкоголю, тютюну, шоппингу, їжі (булімія), релігійний фанатизм, патологічна лінь, брехливість та ін. – Мають вкрай мало шансів на спонтанне зцілення. “Виходячи за такої людини, потрібно розуміти, що жити ти будеш з цими пристрастями. І якщо вони не подобаються зараз, то потім будуть дратувати і, швидше за все, стануть причиною розриву. Так само може бути, що спільне життя стане історією боротьби – тимчасових перемог і капітальних поразок – з цими пристрастями. Багато на таке життя вирішуються і, до речі, прекрасно почувають себе в ролі жертви: живуть з алкоголіком, психопатом, – а людині повноцінному, що не жертві, варто вирішити – чи зможе він все життя йти на компроміс з собою і терпіти пристрасті партнера”.

Як правило, майже кожна вірить, що саме з нею чоловік зміниться і стане іншим – але насправді зробити це вдається лише одиницям. Більшість же, провівши у шлюбі 15-20 років, гірко голосять “і кому я віддала кращі роки”. А що тут відповіси? Кому хотіла – тому і віддала.

7. Помилка сьома: секс, секс, як це ми…

Цю модну-складну-популярну-непопулярну тему я спеціально залишила на самий фінал. І зовсім не тому, що вона сама проста і очевидна, а зовсім навпаки. Отже, чи варто при виборі партнера спиратися на свої відчуття в сексі? Зрозуміло, що якщо з першим сексом все відмінно, то питання не стоїть – тіло співає, душа літає і, здається, що щастя нарешті знайшло тебе. Однак почекайте радіти: ось відрадить хімія, і секс зміниться до невпізнання – або не зміниться, і тоді вам справді пощастило.

Якщо ж перший секс швидше невдалий, то теж все не так однозначно як могло б здатися. Якщо у вас є досвід вдалого сексу, ви точно знаєте своє тіло і розумієте, що партнер вас просто не відчуває, не розуміє і все робить не так навіть після ваших пояснень – що ж, мабуть це не ваш чоловік. З іншого боку, якщо секс вас не влаштував, але ви самі не дуже знаєте, чого хотілося б, або не до кінця розкрилися, нервували і т.д. – Можливо варто дати і собі, і партнеру другий, а іноді й третій і четвертий шанс.

Замість висновку

Відносини залежать не від того, які відмінності є між людьми, а від того, як люди обходяться з цими відмінностями.

Це, зокрема, і про те, що відносини залежать від уміння партнерів бути в діалозі один з одним. Як відзначають багато психологів, сьогодні більшість людей просто не вміють розмовляти. З’ясування стосунків між ними являє собою не діалог, а два монологи, в яких кожен висловлює іншому свої претензії і намагається переконати опонента в своїй правоті.

Діалог – це почути іншого і розповісти про себе. Якщо це вдається, то і відносини, швидше за все, будуть тривалими і міцними.