Забуте мистецтво компліменту

Скажіть, що вам було б приємніше почути вранці — «Привіт! Як справи?» або «Доброго ранку! Як ти сьогодні чудово виглядаєш!»? Так-так, друге привітання володіє магічною властивістю, допомагає прокинутися, піднімає настрій, сама собою виникає думка: «А я і справді дуже навіть нічого!», і хочеться скоріше взятися за справи. А без цього (або схожого) компліменту було б набагато сумніше.

Але чому ж ми, люблячи слухати в свою адресу приємні слова, самі так скупі на похвали?! Тому що соромливі і боязкі? А може, ми просто ні разу не задумалися над тим, що наше добре слово може підняти людині настрій, підбадьорити, надихнути?..

«Є два різних підходи до людей: перший полягає в тому, щоб дивитися на них критичним оком — можливо, це справедливо, але суворо, це підхід байдужих. Інший зітканий з ніжності і гумору; при цьому можна бачити всі вади і недоліки, але дивитися на них з посмішкою, а виправляти м’яко і з жартом на вустах. Це підхід люблять», — писав Андре Моруа у своїх «Листах до незнайомки».

На жаль, хороший комплімент майже зник з нашого спілкування, його замінили банальності і штампи… Але це забуте мистецтво ще можна «оживити» і освоїти, щоб робити світ трішки добрішим і світлішим, а наших близьких трішки щасливішими. До речі, у XVII столітті слово комплімент крім відомого зараз значення «усна або письмова похвала, свідоцтво люб’язності, галантності» мало ще одне — «уклін, привітання». І дійсно, в ті часи привітання не було можливо без поклону, ні без похвали.

Неправі ті, хто думає, що приємні слова ніколи не говоряться від чистого серця. Нічого подібного: тільки той, хто небайдужий до свого співрозмовника, ставиться до нього зацікавлено й тепло, що може зробити справжній комплімент. Спробуйте, погляньте на тих, хто вас оточує, насправді уважно — і крім «вад і недоліків» ви обов’язково побачите у кожного достоїнства і чарівні, унікальні особливості. Про них-то і потрібно говорити!

При цьому пам’ятайте, що комплімент повинен бути коротким, обов’язково доброзичливим, оригінальним, інакше він втратить всю свою принадність і навіть виявиться неприємним. Адже це — дивовижне вміння знаходити витончену словесну форму для щирої похвали.

Але як бути, якщо що-небудь приємне людині хочеться сказати, а рішучості не вистачає? Психологи придумали хороший спосіб впоратися з сором’язливістю. Спробуйте протягом дня подумки говорити компліменти кожному, кого зустрічаєте, дотримуючись при цьому всіх правил — знаходити в них те, що гідне похвали, говорити щиро, ретельно підбирати слова і порівняння. Ви раптом помітите, якими стали уважними до людей, немов відкриваєте їх заново. І вже не зможете мовчати!

На закінчення ще раз нагадаю нескладні правила: говорячи комплімент, будьте щирі і правдиві, звертайтеся до людини по імені, дивлячись йому в очі і не забудьте, що слова і інтонації повинні відповідати випадку.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *