Кажуть, на дітях геніїв природа відпочиває, і це, звичайно, змушує нас серйозно переживати за своїх нащадків. Щоб звести ризик «відпочинку» до нуля, ми екстрено розробили план із п’яти кроків з розвитку мозку твого сина. Запускай його в дію, і число геніїв в твоїй родині збільшиться на ще одну одиницю.
Тобі може здаватися, що існує тільки один спосіб зробити дитину розумніший – запхати в нього максимум знань. Але начитаний – це ще не кмітливий і винахідливий. Дослідження організації Andrew W. Mellon Foundation, описані в книзі Crossing the Finish Line («Перетинаючи фінішну межу»), доводять: навіть позначки в школі залежать не стільки від зубріння, скільки «є відображенням сили характеру». «Такі риси, як мужність і допитливість, перетворюються на високі оцінки», – говорить один з авторів книги Метью Чіньос. Так давай допоможемо малюкові зміцнити характер.
1. Посулля 200 гривень, якщо навчиться жонглювати
Що тренуємо: здатність досягати мети.
Розщедритися доведеться нескоро. «Діти не здатні швидко оволодіти навиком жонглювання, але це і не так складно, щоб відмовлятися від спроб», – говорить Ентоні Ті дебенедет, один з авторів книги The Art of Roughhousing («Мистецтво скандалити»). Так що, швидше за все, син чи донька таки виконають поставлене завдання.
Що скаже наука: Вчені з Оксфорда виявили, що у новачків в жонглюванні всього за шість тижнів тренувань обсяг білої речовини мозку, яка відповідає за навчання, збільшився на 5 %. Додай до цього поліпшення координації, уваги і терпіння.
2. Запропонувавши йому полазити по деревах
Що тренуємо: самоконтроль.
«Дитина не зможе залізти на дерево, поки не навчиться управлятися зі своїми емоціями, – пояснює дебенедет. – Тут потрібен і холодний розрахунок, щоб вибрати оптимальний маршрут, і вміння обходитися зі своїм страхом, і здатність спокійно реагувати на ураження».
Що скаже наука: Регулярне підкорення дерев не тільки привчить дитини справлятися з заціпенінням перед лякаючим завданням, а й підстьобне креативне мислення (адже ще треба придумати, яким шляхом піднятися на цю вишню – за яку гілку чіплятися, куди ставити ногу). Правда, нас трохи насторожує, що ці дані прийшли з Дитячого госпіталю Філадельфії…
3. Навчитися грати в шахи
Що тренуємо: наполегливість.
Ти програєш багато разів, перш ніж узяти свого першого короля. «Шахи вчать дитину, що на поразках можна вчитися», – говорить Пол Таф, автор книги How Children Succeed («Як діти домагаються успіху»). Невипадково кажуть, що для розумової роботи шахи означають те ж саме, що спорт для фізичного здоров’я.
Що скаже наука: Шахи зроблять дитину терплячі і уважніше, допоможуть розвинути логічне мислення, а головне – навчать не боятися самому приймати рішення і нести за них відповідальність. Недарма чемпіон світу Олександр Альохін говорив: «За допомогою шахів я виховав свій характер». Якщо ж потрібні конкретні цифри, то ось вони: як повідомляють бельгійські вчені, регулярні заняття шахами забезпечують дітям зростання інтелекту за шкалою Векслера на 21 %.
4. Вихваляє роботу, а не перемогу
Що тренуємо: впевненість у собі.
Діти – максималісти. Вони вважають, що бути задоволеним собою можна, тільки якщо ти переміг (не враховуючи, що іноді перемога залежить не тільки від тебе, а й від обставин). Треба показати їм, що шлях до мети і прикладаються зусилля не менш цінні, ніж сама мета. «Коли діти отримують похвалу за свої зусилля, вони починають більше цінувати їх», – запевняє Таф.
Що скаже наука: Кинь підбадьорливу репліку, коли помітиш, що дитина ретельно займається (наприклад, робить уроки). Пізніше, коли дитина принесе показати щоденник, зроби так, щоб він (або вона) зауважив зв’язок: «Ну, як я бачу, зусилля виправдали себе, так?»
5. Привчити, що нагороду потрібно заслужити
Що тренуємо: терпіння.
«Твій дитина повинна зрозуміти, що іграшки та солодощі не дісталося безкоштовно», – радить Таф. Чадо попросить собі ipad ? Признач його на місяць відповідальним за прибирання будинку і винесення сміття. А якщо чаду вже більше 14, хай іде в кур’єри або миє тарілки в ресторані – запрацює хоча б частину суми, а решту ти додаш.
Що скаже наука: Серія досліджень в Стенфордському університеті показала: діти, які вміють чекати і заробляти нагороду, через роки краще здають іспити. У них більше сила волі, яка дуже важлива у важких випробуваннях на зразок вступу до ВНЗ.