Наші діти – відмінні маніпулятори. Висококласні та професійні! Адже ми, дорослі, часто навіть не відстежуємо їх прийоми. Але саме завдяки різноманітним дитячим маніпуляціям у вашому будинку з’являються незрозумілі і абсолютно непотрібні предмети, чеки з супермаркету все частіше викликають хворобливе жаль, а перебування на батьківських зборах – бажання від сорому забратися під парту.
Сьогодні ми представляємо вам 14 найбільш вдалих дитячих маніпуляцій, почувши які кожен батько, немов кролик перед удавом, моментально втрачає волю і логіку.
1. Я ще трішки пограю (подивлюся мультики).
Так-так, спочатку ще трішки, потім ще трішки, а потім ще… Ви і оком моргнути не встигнете, як «чуточка» перетвориться на мінімум годину, а тут вже не тільки їсти – спати пора! Тому що процес гри, як і мультики, не закінчуються ніколи, це просто варто запам’ятати!
Вихід: чітко дотримуйтеся режиму дня. Якщо обід призначений на 14.00, а відбій о 21.00 – проявіть силу волі і не піддавайтеся на жодні вмовляння. Добре діє «ефект будильника», заведіть на певний час годинник або мобільний телефон і повідомте дитині що гра припиняється за сигналом.
2. А мама мені дозволяє!
Так-так, буквально кожна мама дозволяє своїй дитині і Снікерс замість обіду, і гуляти без шапки! Цей спосіб на «відмінно» працює з татом, бабусею або нянею, особливо якщо мама в будинку – незаперечний авторитет і застосовується, коли мами немає вдома, це ж логічно. А ось здогадатися і подзвонити мамі, щоб уточнити правду – на такий логічний вчинок дорослі здатні вельми рідко, і це дуже на руку нашим юним маніпуляторам!
Вихід:
1. Перевіряти.
2. Пам’ятати, що навіть якщо ви, сидячи за комп’ютером, ну ооооочень захоплені переглядом френдстрічку, ні в якому разі не говорите бездумне «угу» на дитячі запитання. Тому що «угу» – це іншими словами «так», і з цим не посперечаєшся. Кого хвилює, що ви в цей час були в глибині інтернет-перипетій.
3. Я щось погано себе почуваю.
Як тільки ваш юний артист розуміє, що над ним серйозно нависла гроза, його вражає раптовий і дуже підступна недуга! Сильна і гострий біль у животі, вусі, голові, дитина без вмовлянь укладається в ліжко і ховається ковдрою, кривлячись від болю – яке материнське серце влаштує перед таким спектаклем? Батьківський інстинкт набагато могутніша за будь нападів сказу, і ось ви вже зосереджено несете на кухню за чаєм і тремтячими руками ставите дитині градусник.
Вихід: на жаль, його немає. Головне, щоб тривога виявилася помилковою і за це ми, як нормальні батьки, готові все віддати і про все забути.
4. Я більше ніколи так не буду.
Звичайно не буде! Саме так – ніколи. Адже минулого разу він нагрубив бабусі, а цього разу – мамі, хіба тут є хоч натяк на схожість?
Вихід: просто пробачити. І пам’ятати, що в житті ще буде стільки «нікогдашек».
5. Воно саме!
Підступні чашки так і стрибають з шафи на підлогу, суп прямо нападає на дитину з каструлі, а штани роблять з такого порохнявого матеріалу, що він розлазиться просто на очах, утворюючи дірки на колінах! З вами такого ніколи не траплялося? Дивно!
Вихід: хай сам прибирає, склеює, купує нове. Ходити в дірявому, звичайно, непристойно, але якщо правда так і не буде розказана – як покарання пару днів можна і походити. Будинки.
6. Я не винен!
Традиційний батьківсько-вчительська відповідь: «А хто винен? Пушкін!» Вельми тішить 3-4-річних карапузів ще не знайомих з творчістю великого класика. Але вже не з чуток знають про те, що таке презумпція невинності. Адже якщо він не винен, то і карати не за що.
Вихід: медитація і йога. Для батьків. І так, розкажіть дитині, хто цей загадковий Пушкін, на якого можна звалити все на світі.
7. А можна мені попити?
Перед сном виключно на всіх дітей нападає дика спрага. А потім в туалет, це ж логічно, після води. Потім голод, дуже їсти хочеться… І взагалі – мені страшно, посидиш зі мною? Поговоримо про вічне, знаєш, Міша нещодавно розповідав… Може, казочку? Або хоча б полежимо разом?
Вихід: виділіть на спілкування перед сном певний чіткий час. Наприклад, одна казка і все; або спілкування може тривати на будь-які теми і в будь-якому форматі поки тато приймає душ. Казка закінчилася або тато прийшов в спальню побажати дитині «На добраніч» – все, відбій. Хіба з татом посперечаєшся.
8. Купи мені це, а я обов’язково…
Більше ніколи нічого не попрошу, весь місяць буду добре їсти, завжди буду прибирати свої іграшки, закінчу чверть без трійок… Щоб отримати бажане дитина готова пообіцяти вам навіть політ на Місяць, чого розмінюватися на дрібниці J?
Вихід: усвідомити шкалу глобальності дитячих обіцянок і не чекати неможливого. «Ніколи» – це поки знову чогось дуже не захочеться (хто сказав, що це не відбудеться завтра ввечері?), А «завжди» – це приблизно 1 день. До речі, якщо ви заміжня, то з усіма цими обіцянками повинні бути вже давно і добре знайомі.
9. А у Женьки таких три…
Зазвичай цей прийом використовується для вимагання покупок абсолютно непотрібних речей. Спрацьовує на всі 100%, адже зачіпає відразу кілька питаннях батьківських струн душі: раз батьки іншої дитини це купили, може бути, це потрібна річ; ніж моя дитина гірше; я що, не можу дитини порадувати? Чи варто говорити, що ви робите після того, як мінімум ці три думки промайнули у вашій голові? Правильно, смиренно йдете до каси.
Вихід: посміхнутися, кивнути, потріпати дитини по волоссю і просто пройти далі. Не можете? Тоді зробіть вигляд, що взагалі не знаєте, звідки у вас в будинку взялося це.
10. У мене сьогодні немає домашніх завдань.
Звичайно, ні, хто ж це ходить взагалі в школу, щоб вчитися? Найкраще в школі – перерви і ГПД. А уроки… Які уроки? Ще й домашні завдання? Звичайно не задали. Зовсім-зовсім. Нічого. Вчителька хворіла. Або була контрольна. Ну, мама, ну що ти хочеш, ну можеш їй сама подзвонити і все дізнатися!
Вихід: дзвонити вчителю. Якщо соромитеся турбувати педагога непогано все-таки уточнити наявність «домашки» у когось з батьків однокласників. Довіру? Немає. Не чули про таке.
11. Навіщо мені грамотно писати?
Я буду програмістом! Без проблем, хоч папою Римським, але вміти грамотно писати, добре читати і правильно складати цифри необхідно для представника будь-якої професії. Тому – твердо стоїмо на своєму!
Вихід: немає сенсу вимагати від дитини відмінних оцінок по нелюбимого предмету, можливо, він дійсно майбутній Стів Джобс чи Білл Гейтс. Ваше завдання допомогти дитині зрозуміти необхідне і не заробити стійку ненависть до викладача.
Як допомогти дитині вчитися краще?
12. Ти найкраща у світі!
Звичайно, ми нерідко клюємо на відверту дитячу лестощі про те, що його мама найкрасивіша, розумна, чудова або добра – потрібне підкреслити. І не важливо, що в інші моменти ваша дитина ставиться до вас як до Бога, тобто просто не помічає, поки щось не знадобиться, батьківські серця, душі і гаманці нерідко розкриваються у відповідь на таку елементарну маніпуляцію!
Вихід: обійняти і сказати, що ви безмірно раді, що у вас такий розумний, добрий, ніжний, безкорисливий і ласкавий син (або дочка). Завіса і тримайте паузу.
13. Я від вас піду!
Кожна дитина раз у раз малює в своїй уяві плани помсти, як він, ображений і незрозумілий, збирає свої речі в простирадло і гордо йде як Їжачок – в туман. Один. У небезпеку. А батьки в сльозах кидаються йому вслід, обіцяючи не тільки злощасні іграшки-подарунки-морозиво, а такеееее… Ну прямо гори золоті обіцяють, ага.
Вихід: зрозуміти всю глибину почуттів маленької людини і запропонувати відверту розмову по душах. Звичайно, найчастіше догляд «в нікуди» відкладається через якийсь зовсім смішний причини. Насправді дитині просто не вистачає вашої уваги.
14. Ну будь ласка…
Що ви там знаєте про тортури древніх китайців? Так от всі ці «душогуби» разом узяті – просто дитячий садок, у порівнянні з наполегливістю вашого чада. Його постійне ниття можна припинити тільки одним способом – дати те, чого він просить.
Вихід: намагатися переключати увагу дитини на щось інше. Ступінь удачі – 50 на 50, але спробувати все одно варто.