Довгий час вчені відзначали, що позитивний оптимістичний погляд на життя приносить певну користь для здоров’я, особливо це помітно по відношенню до управління стресом. Однак, до останнього часу біологічна основа зниження рівня стресу була невідома.

Нове дослідження, проведене вченими Університету Конкордії пропонує новий погляд на те, як оптимісти й песимісти управляють стресом, проте, на цей раз вчені не стали порівнювати дві групи, а провели порівняльний аналіз між учасниками всередині кожної групи. Отримані результати показали, що гормон стресу кортизол має тенденцію до більш стабільного рівня серед тих, хто має більш позитивне мислення і ставлення до життя.

Дослідники спостерігали за 135 дорослими волонтерами старше 60 років на протяг шести років, періодично проводячи аналіз зразків слини п’ять разів на день для вивчення рівнів кортизолу. Вчені вибрали дану вікову групу тому, що саме її учасники досить часто схильні до дії різних стресорів, а їх рівень кортизолу часто буває підвищеним.

Учасників експерименту просили відзначати рівень стресу, пережитого ними в звичайному житті день у день, а також самостійно визначити, до якої групи вони належать: до оптимістів або песимістам. Потім рівні стресу кожного учасника були виміряні для здобуття середньої результату, що, таким чином, допомогло отримати реальну картину того, як індивідууми управляють своїм стресом, оскільки вони можуть звикнути до типового кількістю стресу в їхньому житті. На думку докторів Джоллі Джобін, Карстена Вроша і Майкла Шайєр, навіть похід в сусідній магазин за овочами або фруктами може бути для деяких індивідуумів стресом, і саме тому вчені просили волонтерів відзначати їх рівень стресу щодня.

Також вчені відзначили, що песимісти, як правило, не тільки мають більш високий стресовий поріг в порівнянні з оптимістами, але і мають труднощі з регулюванням своєї системи, коли опиняються в стресовій ситуації.