У нас в суспільстві не прийнято навчати веденя сім’ї і готувати до ролі подружжя і батьків. Тому кожен випливає як може, орієнтуючись найчастіше на приклад батьківської родини, то, як живе найближче оточення і на засоби масової інформації. Або йде шляхом самоосвіти, але це за наявності початкового розуміння важливості цієї теми.
У цій статті я хочу розглянути помилкові стереотипи чоловіків, що стосуються їх ролі батька. Ці стереотипи пов’язані в основному з неправильним розумінням змісту і сутності самої ролі батька і є прямим наслідком відсутності розуміння психологічних аспектів виховання дітей.
1. Відмова від виховної функції нарівні з дружиною і взяття на себе тільки функції забезпечення родини. “Годую, співаю, одягаю, а вихованням нехай займається мати”. У корені невірна позиція, яка в нашому суспільстві особливо наочно проявляється в деформації виховання хлопчиків жіночими методами. А у дівчаток це породжує спотворене уявлення про взаємини з чоловіком (адже перший чоловік дівчинки – це її тато).
2. Очікування, що дитина щось повинен батькові як даність. “Я тобі батько, тому ти повинен мене любити і поважати”. З часом, ця установка породжує сильну емоційну дистанцію між дитиною і батьком, бо дитина не відчуває себе належним і пручається. А при застосуванні насильства взагалі закривається.
3. “Все має бути як у людей”. Неприйняття індивідуальності своєї власної, своєї родини і своєї дитини. Підгін дитини в прокрустове ложе своїх уявлень про “нормальності”. Природно, без урахування бажань, здібностей і прагнень самої дитини.
4. “Проти лома немає прийому”. Схильність вирішувати ситуацію за допомогою сили. Наслідками можуть з’явитися: агресивність дитини з однолітками, неврози, занижена самооцінка і пригніченість, прагнення досягати всього силою – як єдиний спосіб вирішення проблем.
5. Я мужик! Відмова від взаємодії з дитиною не чоловічими способами спілкування, бо це “жіноча справа”. Боязнь втратити свою мужність в цьому. Проявляється у відсутності м’якості, співпереживання, готовності поставити дитину на рівних, визнати його особистість.
6. Ігнорування особистісного спілкування з дитиною. Прояв любові через подарунки і гроші. В результаті такого виховання, підлітки потрапляють в погані компанії, тому що там з ними спілкуються і їх цінують. Також, вони відчувають різні депресивні стани від браку уваги та емоцій від батьків, можуть почати себе погано вести, щоб хоча б таким чином емоційно взаєморозуміння з батьком. У хлопчиків часто з’являється занижена самооцінка, почуття невпевненості та незахищеності.
7. Рівність дружини до дітей. Сприйняття дітей як суперників у володінні дружиною. В результаті, або емоційна дистанція і не визнання себе батьком (тільки чоловіком), або випадіння на позицію “наймолодшу дитину“.
Іноді задаємось питанням на яких Ви не можете відповісти: чому чоловікам потрібен тільки секс? Ми вам детально розкажем чого і чому.
Істотно знизити вплив стереотипів на поведінку і позицію батька можна за рахунок просвіти:
– Про крайню важливість участі чоловіка у виховному процесі.
– Про рівної відповідальності батьків за те, що вийде з дитини в підсумку
– Про вікові потребах дитини в батька і в матері
– Про вікові особливості, уміннях і можливостях дитини
– Про способи взаємодії дитиною без нанесення (не бажаючи того) психологічних травм.
Ну як мінімум.