Навіщо ми витрачаємо годинник на запеклі дискусії на форумах в соцмережах?

Захищати свою точку зору в інтернеті стало справою честі, а у деяких людей перетворилося на своєрідне хобі. Прививочники сперечаються з антипрививочниками, чайлдфрі – з детной, прихильники влади з опозицією. Навіщо нам суперечки в Мережі, які нерідко псують настрій, а часом здатні посварити нас із справжніми друзями і близькими?

Відсутність реального контакту зі співрозмовником створює ілюзію безпечного спілкування. Можна відійти від комп’ютера, продумати аргументацію, скласти більш точний і дотепну відповідь. На жаль, це почуття безпеки деколи виявляє наші найгірші якості. Феномен безкарності в інтернеті став помітний з появою перших форумів і чатів, коли під масками ників і аватарів люди писали те, що ніколи не зважилися б озвучити на публіці. Але пройшло 10-15 років, і настала епоха соціальних мереж. Мережева анонімність практично зійшла нанівець, проте градус дискусій в інтернеті раніше високий.

ІДЕАЛЬНИЙ Я

Як не дивно, однією з причин популярності «мережевих війн» є наше прагнення до досконалості. Спори і протиставлення себе групі допомагають підтримати своє «ідеальне Я»: «вони – такі, а я не такий, вони – погані, а я – хороший». Для цієї мети людина вибирає «віртуальних ворогів» – людей, погляди яких здаються жорстокими, недоречними або несучасними. А потім послідовно і методично намагається розвінчати їх помилки, паралельно ділячись наболілим в закритих постах для друзів.

Віртуальні битви за істину притягальні ще й тим, що в них киплять справжні пристрасті. Витончені уколи, парирування реплік опонента і бан як крайній захід… Люди, чиє життя бідна подіями, йдуть на поля мережевих битв за яскравими емоціями. Біда в тому, що суперечки в листуванні, на жаль, не здатні замінити реальні враження. Життя залишається бідною фарбами та емоціями, а разом з незадоволеністю зростає і рівень агресії.

КОЛИ нічим зайнятися

Для деяких відстоювання істини у віртуальному світі стає звичним заповнювачем часу. Не потрібно ризикувати, намагаючись завести друзів або вирушаючи на побачення з новим шанувальником. Немає очікувань – немає і розчарувань. Крім минає даремно часу і життя, яка застигла на місці.

Останні півроку Іра буквально не може відірватися від форуму, присвяченого змістом домашніх вихованців. Крім пошуку корисної інформації та розглядання фотографій кішечок і собачок, вона вступає в запеклі суперечки з іншими учасниками спільноти. «Ти уявляєш, він написав мені, що немає сенсу прищеплювати тварин, бо це нібито заважає природі виробляти природний відбір! Це так жорстоко», – з обуренням розповідає вона про одне з юзерів. Цікаво, що щодня проводячи на форумі по кілька годин, Іра скаржиться на відсутність часу на особисте життя.

ВЧАСНО ЗУПИНИТИСЯ

Як зрозуміти, що ви витрачаєте на «ламання копій» в інтернеті дуже багато часу і душевних сил?

  • Ви занадто гостро реагуєте на критику від інших користувачів або самі провокуєте суперечки.
  • Вийшовши в офлайн, ви продовжуєте думати про те, «що написав вам цей грубіян».
  • Віртуальні діалоги все частіше стають предметом бесіди з вашими реальними друзями.
  • Після читання коментарів або листування ви відчуваєте злість, безсилля або емоційну спустошеність.

Якщо ви відзначили у себе хоча б один-два ознаки – можна припустити, що спілкування в інтернеті заповнює якісь зайві ніші у вашому житті, пора повернути його на законне місце. Постарайтеся зрозуміти: яку потребу заповнюють бурхливі суперечки і виплеск негативу в Мережі? Може, вам варто записатися в турклуб чи секцію бойових мистецтв? А можливо, вже пора завести нових друзів або сходити нарешті на побачення.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *