У наш час існує думка, що білий колір вінчального плаття уособлює собою чистоту і молодість нареченої. Насправді, цього всього лише романтичні вигадки.Колись давним-давно древній людина не мислив собі іншої громадської організації, крім сім’ї та РОДА. Родові відносини повністю визначали життя людини. Люди жили величезними сім’ями з великою кількістю дітей, тіткою, дядьком, батьків. Це і становило ВЕЛИКУ РОДИНУ або РІД. У давнього людства було одне завдання – вижити як виду. Людям як виду треба було зберегти свої гени, продовжитися в дітях. Тому рід був самої життєздатною людської організацією на цьому етапі. Життя однієї людини не мала для роду вирішального значення. Головним було, чи виживе рід в цілому.
Стародавні люди схилялися перед здатністю жінок народжувати на світ дітей. Роль чоловіка в дітородінні повністю не осмислювалася. Вважалося, що дитина з’являється по велінню загадкових сил, або богів. Вважалося, також, що в момент народження між загробним світом і світом живих з’являлася діра, через яку в світ приходила душа дитини. Тобто жінка через народження як би спілкувалася з потойбічними силами.
Для народження здорових дітей молодих жінок, в основному без їх згоди, видавали заміж в інший рід. І так, як вона йшла з роду, щоб її згодом не знайшли злі духи, вона для роду “вмирала“. Потім вона “відроджувалася” і проходила обряд введення в рід свого чоловіка. В давнину кольором трауру і скорботи був білий, тому й наряд нареченої був білого кольору. Звідси ж в безлічі країн є звичай співати на весіллях сумні пісні, оплакуючи “смерть” нареченої для роду. Тому наречена і бере прізвище чоловіка. Її дівоче прізвище вмирає. Тому ж вона називає батьків чоловіка “матір’ю” і “батьком”.
В етнографічній науці існує великий напрямок, зайняте вивченням обрядів, супроводжуючих зміну суспільного становища людини. Ці обряди так і називають обрядами родового переходів. Так, наприклад, всім відомий обряд посвяти в лицарі відбувається через удар меча по плечу, тобто через смерть старого життя і втілення в новому званні. Також можна згадати хрещення дитини з її нареченням нового імені або такий обряд переходу, як чернечий постриг. А також обряди посвячення юнака в чоловіка в багатьох культурах.