Зі словом «інстинкт» зазвичай асоціюються самі низинні, погані вчинки людини. Насправді ж, згідно біології, цим словом позначаються вроджені програми поведінки. Люди народжуються з величезною кількістю інстинктів, кращі з яких передаються з покоління в покоління.

Інстинкти в житті сучасної людини

Кожній людині притаманна любов до Батьківщини – своїй країні, в якій сотні міст, тисячі сіл, мільйони людей. Заради її процвітання все трудяться і терплять знегоди. До цієї Батьківщині ми відчуваємо свідомі почуття, свідомо прагнемо прищепити до неї любов усіх оточуючих.

Але у кожної людини є ще одна батьківщина, до якої любов ніхто свідомо не прищеплював. І не потрібно. Цією батьківщиною є малюсінька точка на карті країни, місце, де кожен народився і почав дорослішати. Хоч це місце, бути може, практично не відрізняється від тисяч і тисяч подібних – воно єдине і неповторне. Образ цієї батьківщини людина носить з собою все своє життя, не забуваючи ні на секунду. Невже любов до батьківщини – інстинкт? Так. Саме. Це було з’ясовано за допомогою перелітних птахів: пташенят відвозили від батьківського гнізда, а на затримували до осені, до міграції в теплі краї. Після зими птахів чекали по обом адресами. Результат вражаючий: повзрослевшие птиці в більшості випадків поверталися «додому» (на нове місце), крім тих, які досягли якогось критичного віку – ці птахи поверталися в місця, звідки їх спочатку відвозили. Отже, птахів и прив’язуються до певного місця на землі в дитинстві… Це називається «імпринтинг», що означає «вдрукування» інформації в мозок. Інстинктивна Батьківщина не є місцем народження, а місцем, де пройшов самий емоційний відрізок дитинства. У сучасних людей найбільш яскравий імпринтинг здійснюється з 2 до 12 років, отже, найкраще найбільші переживання і радості запам’ятовуються саме в цей проміжок часу життя людини.

У кожного є такі знайомі, які все життя займалися інтелектуальною працею, возилися з паперами, їздили по відрядженнях, а працювати руками як не любили, так і не вміли. Будинки не те що полку полагодити – гачок прибити – проблема. Вийшли на пенсію… І перемінилися. Дерева сажаются і пересідають, грядки в ідеальному порядку, а вже які почали виходити компоти – чудовий смак. Про таких кажуть: прокинулася тяга до землі. В цьому випадку, якщо скажеш: інстинкт, не здивуються, занадто очевидно.

Так чому ж у людини виник інстинкт садівника, а вже тим більше зберігся до сьогоднішніх днів? Справа в тому, що знадобилися десятки тисяч років, щоб розробити весь процес перетворення що не приносить їжі землі в родючого ниву. Близько дев’яти тисяч років тому з’явилося підсічно землеробство, що за фактом є продуктом розуму людини. Ліс випалювали, вирубували, засівали, земля плодоносила кілька років, а потім поля знову палили, рубали, сіяли… «Пали і рубай» – назва цього методу.

Кілька десятків тисяч років занять землеробством не міг пропасти безслідно, тому-то навіть у сучасних людей видно цей інстинкт, ця незрозуміла, але лише на перший погляд, тяга до землі.

Любов до собак теж є інстинктом, який з’явився у людей в первісному суспільстві. Собака потрібна була для виживання – взаємовигідний союз двох слабо озброєних хижаків. Людина йде на полювання – собаки вишукують здобич, а людина її вбиває і залишає своїм «помічникам» не до кінця обгризені кісточки, щоб у цих тварин залишалася тяга до своєрідного співробітництву. Довгі тисячі, а може ті ж десятки тисяч років у людини був лише один друг – собака, тому у сучасних людей (не у всіх, звичайно ж) несвідоме потяг до собак.

Собаки і люди практично не ворогували, але от в давнину леопардів і тигрів – ворогів людини – вистачало, сучасні люди активно звертають увагу на жовто-чорні смужки, незалежно від місця їх нанесення. Це інстинкт… А раптом тигр?! Треба бігти!

Цих небезпечних тварин на вулицях немає, але жовто-чорне забарвлення застосовують у багатьох місцях, на яких варто було б акцентувати свою увагу, наприклад на «лежачих поліцейських» та інших штучних нерівностях. На території України працює мобільна телефонна мережа «Білайн». Її логотип – чорно-жовті горизонтальні смужки. Інстинкт змушує акцентувати на цьому увагу… А раз є увагу – є і інтерес. Ось так велика компанія і «зіграла» на «людських почуттях».

Інстинкт добре співпрацює з розумом. Древній повелитель поведінки не вимагає сліпого підпорядкування, але спрямовує бажання й думки, дозволяючи розуму повну свободу вибору. Життя змінюється, інстинкт древен, тому й дано розум нам, щоб знаходити орієнтири в різних несподіваних ситуаціях.

У людей є відчуття, що вони діють так, як їх виховували, але ніколи не приходить думка, що побудником до дії є щось давнє, далеке розуму. Так складно повірити, що в мотивації поведінки участь беруть інстинкти. Більше вмієш і знаєш – ситніше живеш і виживаєш, найдавніший інстинкт, який в даний час користується величезним попитом.

Ми, люди, майже перестали боротися з інстинктами. Інстинкти не глушать розум. Краще співпрацювати, вірно?

© Маркос Рей