Якщо вважати, що найголовнішими органами людини є серце і мозок, то дивно, що можна нейтралізувати збитки, завдані першим, а для здоров’я другого необхідні тільки профілактичні заходи. Достатньо лише сказати, що відмовившись від шкідливих звичок і перейшовши на регулярний раціон і фізичні вправи, дорослі віком 30-40 років можуть досягти значного зниження ризику виникнення захворювань коронарних артерій серця.
На початку дослідження, проведеного серед 5000 учасників віком від 18 до 30 років, для подальшого вивчення були зібрані дані про спосіб життя і про товщину стінок коронарних артерій кожного учасника. Фактором здорового способу життя вважалося відсутність нікотину в організмі, фізична активність, помірне використання алкоголю, здоровий раціон і нормальна вага.
На початку дослідження всі ці перераховані фактори разом узяті були у небагатьох учасників (менше 10%). Протягом 20 років додаючи мінімум один фактор здорового способу життя, їм вдалося досягти значного зниження ризику посилювання і потовщення стін коронарних артерій серця, отже, серцевих ускладнень – інфаркту або інсульту.
Звідси два висновки: по перше, переконаність, що неможливо змінити поведінку людини, є абсолютним оманою 25% учасників дослідження самостійно додавали фактори здорового способу життя. Друга переконаність, що в більш пізньому віці неможливо компенсувати збиток заподіяний коронарної артерії серця, також не відповідає дійсності.
На переконання американських кардіологів, постійними факторами, що впливають на один з головних органів людини, є тільки вік, стать і спадковість, а ось підвищений кров’яний тиск, підвищений вміст холестерину, недолік фізичної активності, ожиріння, куріння і цукровий діабет є змінними факторами. Але те ж саме неможливо сказати про мозок. Неврологічні розлади, такі як хвороба Альцгеймера і Паркінсона, поки що не блищать терапевтичними заходами. Проблема криється в тому, що необхідно контролювати і уникнути розпаду роботи синапсів, відповідальних за передані імпульсів і нейронних передавачів, для передачі «інформації» 100 млрд. нейронам, існуючим в людському мозку. Це є досить серйозною проблемою, роботи з вирішення якої поки ще не дали бажаних результатів.
Незважаючи на це, нещодавно з’ясувалося, що у хворих, що мають низький рівень щільності СИНАПСИС і порушення когнітивної функції, під впливом магнію спостерігаються деякі позитивні зміни.