Мабуть, у кожній школі зустрічався свій ізгой. Людина, якого самозабутньо піддавала глузуванням парочка заводив, а решта просто обходили стороною, ніби боялися заразитися, перейняти вірус «Вигнання». Думаю, багато хто з тих, кого така доля минула, випробовували підсвідомий страх прокинутися в один прекрасний ранок «білою вороною». Ніколи ж не знаєш, що може налаштувати проти тебе колектив.
Чим старше стаєш, тим краще усвідомлюєш серйозність такого страху. Де зараз ті, над ким знущалися сусіди по парті? Змогли досягти чогось або так і не підняли голови, завмерли в своєму страху бути освистали?
Тим, кому здається, що такого роду проблеми залишилися далеко позаду, в жорстокій шкільному середовищі, варто познайомитися з поняттям «моббінг».
Показово, що в тваринному світі моббінгом називає факт нападу зграї травоїдних на хижака. Природа моббинга серед людей може бути схожою – люди, як правило, не звертають уваги на нешкідливих, виживати воліють потенційно небезпечних конкурентів. Навіть якщо останній не здогадується про силу, яку відчувають його колеги і вже тим більше не збирається її проти них застосовувати. Водночас моббинг може бути спрямований і на слабкі ланки, підгортати під себе аутсайдерів, непереконливо граючих свою соціальну роль. У будь-якому випадку соціальна ізоляція, постійна критика дій і слів, поширення чуток про його персону – ось далеко на повний перелік того, що чекає працівника, що піддався дії моббинга на своєму робочому місці.
Ось показовий приклад. Компанія більше півроку шукає людину на посаду фінансового директора, а в цей час його обов’язки виконує дама, що володіє харизмою неформального лідера. Коли новий CFO нарешті найнятий, дама – «сірий кардинал» розуміє, що може втратити свої позиції в компанії, чого категорично не бажає, і за допомогою сформованої тіньової системи управління, не без витонченості саботує нового співробітника. Для цього їй потрібно було давати свої завдання підлеглим нарівні із завданнями нового фінансового директора. Зрозуміло, її доручення були в пріоритеті – всі службовці компанії знали про вплив дами на начальство. У підсумку досвідчений, професійний CFO був вижіт з компанії всього протягом місяця.
В кінцевому рахунку трагедія моббинга навіть не в тому, що для цього явища довелося придумати спеціальне слово – склоки, сварки, агресія цілком логічний наслідок щоденного спілкування колективу будь-якого розміру. Проблема криється насамперед у неправильних діях керівництва, плекати в офісі «сприятливу» середу. Неясно сформульовані цілі і завдання, загальне внутрішнє напруження, неправильно розподілені обов’язки і навантаження – вельми характерні особливості для багатьох компаній, і все це може привести до виникнення потреби в розрядці. Яку, в свою чергу, цілком вдало забезпечує психологічний терор.
Обговорюючи проблему моббінга, навіть при бажанні неможливо винайти велосипед – всі рекомендації до поведінки «жертви» зрозумілі і очевидні на рівні інстинктів. І все ж варто згадати кілька правил, перше з яких говорить: не варто займатися «самоїдством». Як було сказано вище, моббінг як явище не виникає на порожньому місці – зазвичай він виростає на вже підготовленому грунті в колективі з закоренілими проблемами. Правда, якщо, наприклад, ви змінили вже третє місце роботи і з кожного були вижіти заздрісними і злими колегами – тут, звичайно, варто зайнятися самоаналізом і, бути може, навіть вдатися до допомоги фахівця.
На жаль, проти моббінга, як і проти лома, вкрай важко знайти прийом, хоча, звичайно, трапляються й винятки. Так, наприклад, я чула про приклад, коли «жертва» перемагала моббинг самовпевненістю на кордоні з нахабством. Це був той випадок, коли цілком упевнений у своїх силах людина, опинившись під гнітом колег, не тільки не втратив віру в себе, але, навпаки, зайняв позицію «невизнаного генія» і своєю пихою цілком успішно збив пиху з оточуючих.
Також одним з варіантів може стати своєрідна мімікрія – відомо, що для того, щоб сподобатися людині, потрібно знайти з ним точки дотику. Обговорюючи з чадолюбивим колегою методи виховання дітей, а з пристрасним гонщиком особливості роторного двигуна, можна показати їм, що ви однієї крові, і тим самим перетворити жорстоких мобберів в наймиліших людей.
Але все ж не треба забувати про другий правилі, яке можна сформулювати як «іноді краще не вплутуватися». Звичайно, є ситуації, коли за допомогою різних важелів можна перетягнути ковдру на себе, змінити думку всієї групи, довести свою правоту. Але на ділі дуже малу кількість позицій стоїть такий емоційного навантаження. Крім того, корпоративну культуру поодинці не перебудуєш – якщо в компанії такий стан справ в порядку речей, завжди простіше перестати на неї розраховувати і витратити сили на пошук більш перспективної роботи, ніж намагатися прижитися.
Існує і третє правило, одночасно найпростіше і найскладніше. І що стосується навіть тих, хто про моббінг дізнався вперше з цього тексту. Воно звучить так – тримайте ситуацію під контролем. Для цього прагнете до професіоналізму – це за тим, щоб нікому, і в першу чергу вам самому, не можна було дорікнути вас в недбайливому виконанні обов’язків.
Крім того, помічайте ті дрібниці в поведінці колег, які можуть видавати в них потенційних мобберів. Прийшов новий співробітник, і колега тут же почала без сорому обговорювати його зовнішній вигляд? Один з працівників зробив помилку і тут же став об’єктом глузувань? Цілком буденна ситуація для тих, кому пощастило бачити її з боку, однак безтурботне ставлення зникне, якби ви на місці «жертви».
Спостерігайте, аналізуйте, думайте – адже ніколи не знаєш, що може стати тією червоною ганчіркою, яка роз’яритися скаженого бика.
(Ніхто не голосував)
Коментарів немає