Вулицями гуляють прекрасні песики невеликих порід, багато з яких зараз навіть в моді – карликові шпіци, чихуахуа і йоркширські тер’єри. Для господарів вони зручні, компактні, не вимагають зусиль. Однак ви мрієте про велику і солідною собаці – сенбернарів, Ньюфаундленді або, наприклад, про маламутов.

Картинка малюється інша, але принадна – ви гордо прогулюється по лісопарку зі своїм великим улюбленцем, відчуваючи себе в повній безпеці, а хтось злякано, хтось захоплено дивиться вам услід. Але є заковика – живете ви не в великому приватному будинку, а в стандартній міській квартирі.

Для початку непогано буде визначити, яких собак називають великими. Вважається, що це ті, вага яких у дорослому стані складає більше 26 кілограмів, а зріст – 60 сантиметрів. Це, наприклад, вівчарка, різеншнауцер, ротвейлер або, припустимо, великий лабрадор. Є й такі, яких з повним правом можна назвати гігантськими. Зростання таких тварин в холці перевищує 75 сантиметрів. Це московська сторожова, кавказька, середньоазіатська і южнорусская вівчарки, доги, ірландський вовкодав, мастиф, леонбергер, бульмастіфф, мастіно – наполетано, ньюфаундленд, сенбернар.

Плюси. При гарній дресируванню і правильному вихованні у вас з’явиться надійний охоронець – і для дому, і для прогулянок.

Такі собаки в якомусь сенсі і помічники – їх можна привчити, припустимо, котити коляску з малюком або носити сумку в зубах.

Мінуси. Зрозуміло, що головний з них – чим більше собака, тим більше їй потрібно простору. А якщо місця мало, пес буде страждати.

Великий собаці потрібно налагодити активний спосіб життя, інакше вона буде розносити все в домі. Такі вихованці і дорожче в утриманні – адже чим більше вага тварини, тим більше їй потрібно корму, і навіть на шампунь для миття ви витратитеся. Дорожче обійдеться і ветеринарне лікування, і наприклад, перетримка на час відпустки – ціна в даному випадку залежить від зросту і ваги собаки.
Крім збільшення витрат є і проблема вкладання зусиль. Зрозуміло, що і розчесати таку собачку (особливо якщо вона є володаркою довгою і густою вовни ), і вимити їй лапи – більш трудомісткий процес, ніж у випадку з дрібними вихованцями. Деякі миють великих собак у ванній, але це вимагає постійного її «отскабліванія» після вуличного бруду, принесеної песиком в будинок. Прибирати за таким собакою на міській вулиці, прямо скажемо, теж набагато складніше.

Великі пси раніше старіють, їх тривалість життя менша, ніж у дрібних і середніх порід. Вони схильні до окремих захворювань: розширення – заворот шлунка, остео – артикулярних розлади, серцеві патології, кісткові і пухлинні захворювання.

Кому не треба заводити великих собак?

Тим, хто не здатний забезпечувати собаці догляд і необхідний активний і тривалий вигул через відсутність часу. Також не варто заводити таких псів батькам з маленькими дітьми або тим, хто чекає дитину. Винятком в останньому випадку можуть бути добрі пси великих порід – лабрадори або голден-ретривери.

Людям без досвіду спілкування з «серйозними» породами можна заводити ретривера, хаскі, але добре подумати, перш ніж заводити ротвейлера або кавказьку вівчарку, що відрізняються крутим норовом.

Людям, що не володіє досвідом дресирування і не готовим наймати професіоналів. Крупним собакам просто необхідний курс слухняності. Візьмемо простий приклад. Якщо вас тягне за собою на повідку крихітний пудель, ви з цим справитеся, а от якщо спричинить великий пес, цілком можна пропахати носом землю, а то й отримати серйозну травму.

Якщо ви все-таки зважилися.

Найпопулярніші з великих собак для міської квартири – це доберман, неаполітанський мастиф, німецький дог, ротвейлер, ердельтер’єр, лабрадор, голден- ретрівер і німецька вівчарка.

Щоб вирішити проблему непропорційного розвитку тіла через надто стрімкого зростання, важливо правильно годувати.

Головний принцип харчування в щенячьем віці – більше білків тваринного походження, менше жиру.
Не забувайте забезпечувати вихованцеві постійну активність на прогулянці, тоді і квартира целее буде. Непогано включити в «програму» прогулянок біг (краще з перешкодами), а у відповідний сезон – і плавання.

І найважливіше – треба виділити вихованцеві достатньо місця. Необов’язково відводити йому персональний диван ( хоча й таке можна передбачити ), але великий лежак повинен бути. Відомі випадки, коли собак з густою шерстю – наприклад, маламута – тримають на засклених балконах. Все-таки деяка економія. Двері на балкон повинна бути постійно відкрита, адже вихованцеві потрібно пересуватися по квартирі протягом дня.

Великої собаці потрібна спеціальна підставка для мисок з їжею, щоб їй не доводилося занадто низько опускати голову. Збалансована дієта важлива тому, що такі пси схильні до ожиріння більше за інших. Слабке місце великих собак – деформація кісток і суглобів, причиною якої, серед іншого, може стати і надмірна вага. Харчування має бути багате вітамінами В, калієм, риб’ячим жиром. Вага великого пса варто постійно контролювати. Оптимальний добовий раціон для вихованця вагою 30 кілограмів (якщо він не на сухому кормі) -500 грамів м’яса, 120 грамів хліба, 140 грамів крупи, 260 грамів овочів і 10 грамів кісткового борошна.

Якщо ваш великий пес – флегматик за натурою і занадто активний в русі, треба робити йому час від часу масаж.

Необхідно враховувати ще й те, що великий собака може становити певну небезпеку для оточуючих.