Значна частина школярів «провалюється» на іспитах через те, що вчителі їм читають лекції. Такий парадоксальний висновок зробили американські вчені, проаналізувавши результати навчання молоді. Третя частина всіх тих, хто складає іспити, отримує негативні оцінки. Але причина зовсім не в несумлінності або відсутності працьовитості в учнів. На якість отриманих знань впливає принцип подачі та засвоєння матеріалу.

Причина поганих оцінок – в пасивному сприйнятті інформації на уроках

Те, що саме лекції «винні» в поганій успішності студентів, вчені з’ясували після порівняння цього виду занять з так званим «активним навчанням». Відмінність полягає в поведінці і ступеня участі школярів в процесі навчання. І якщо під час традиційного уроку діти просто слухають того, що їм говорить вчитель, то «активне навчання» передбачає дискусії, обговорення і живе вирішення проблем по цій самій темі.

«На курсі, чисельністю в 100 студентів, 34 людини« проваляться » на іспитах, якщо вони пройшли тільки лекційну підготовку. Якщо студенти отримували знання за принципом активного навчання, негативний результат буде помітно нижче – у 22 осіб», – пояснює Худоба Фріман з Університету Вашингтона.

Активна дискусія краще

«Питати, а не розповідати», – такий принцип обрала команда вчених з Вашингтонського університету для того, щоб довести ефективність активного навчання. Школярі отримували однаковий обсяг інформації та відповідали на абсолютно однакові екзаменаційні питання. Але одна група черпала знання суто з лекцій, тобто сприймала інформацію на слух без подальшого аналізу та обговорення. А інша, прослухавши певну тему, обговорювала, аналізувала її і робила певні висновки.

Підтвердженням ефективності активного навчання стала поліпшена статистика за результатами щорічних іспитів. Так, показники успішності зросли на 6 %, а багато учасників експерименту підвищили свої підсумкові оцінки.

Замість того щоб розповідати тему на уроці, вчитель рекомендує дітям ознайомитися з нею самостійно

«Нам потрібно припинити вбивати дитячу уяву і інтерес до науки одноманітними лекціями», – закликає Фрімен. – «Краще дати їм можливість думати, як учені». Свої переконання доктор Фрімен ілюструє власним підходом до процесу навчання. Замість того, щоб розповідати тему на уроці, він рекомендує ознайомитися з нею самостійно.

А от на самому занятті викладач влаштовує обговорення або опитування. Розуміння того, що в будь-який момент можна отримати запитання від вчителя, змушує студентів завжди бути «на чеку» і головне – самостійно шукати відповідь на поставлені питання, генерувати власні ідеї і активно підтримувати дискусію. Наслідком такого способу навчання є не тільки підвищення підсумкової оцінки. Головна мета активного навчання – навчити дітей думати, припускати, будувати і доводити свої теорії.