«Перетворимо старість у вічну молодість». Девіз, винесений у назву статті, прийшов до нас з далекого минулого. Саме такими словами починався один з косметичних рецептів, складених в Давньому Єгипті. Найстарша цивілізація планети з величезною увагою і повагою ставилася до людського тіла. Найбагатший матеріал свідчить, що за тисячі років до Різдва Христового красуні, що жили в долині великої річки Ніл, дбали про збереження молодості надовго, якщо не назавжди. Так-так, назавжди! Бо релігія єгиптян вчила: відхід з земного життя в загадкову «Країну Заходу» справа тимчасова і душа рано чи пізно знову набуде своє колишнє тіло.
БОГАМ – ШАНА І ПОКЛОНІННЯ
У Стародавньому Єгипті косметика спочатку призначалася для ритуальних, релігійно-магічних цілей, а також для лікування різних недуг. Все інше – остільки оскільки… Щоб умилостивити вищі істоти, косметичні фарби і мазі, креми і бальзами густо накладали на обличчя, торси, руки, ноги статуй численних єгипетських богів, а також на різні частини тіла служителів культу. Нехай їхні голови і тіла ваялісь у вигляді тварин і птахів – сокола, ібіса, шакала… Все одно образи безсмертних вищих істот були гідні щогодинної турботи. І горе недбайливим служителям, які забули напудрити ніс грізною левиці Сохмет!
А коли незабаром смертні є тварі божі, то їм теж не заборонялося наслідувати священним істотам. Тобто по можливості піклуватися про особисту красі і гігієні. Дійшли до нас описи і малюнки, численні речові знахідки свідчать про величезний уваги, що приділяється єгипетськими аристократами своєму зовнішньому вигляду. У гробницях цариць і царів, вельмож, полководців і їх прекрасних чоловік і наложниць – тьма- тьмуща горщиків, пляшечок, флакончиків з каменю, гіпсу, алебастру для мазей і притирань, рум’ян і косметичної пудри. Господарі пірамід і таємничих підземель використовували все це для збереження краси не тільки у світі живих, а й у царстві мертвих.
ЛЮДЯМ – ЗДОРОВ’Я ТА КРАСА
Косметичні засоби, які використовували єгиптяни, умовно можна розділити на дві категорії. До першої належать життєво необхідні – масла і жирні притирання, що застосовувалися тоді, як і нині, для захисту шкіри від палючих сонячних променів і гарячого сухого вітру пустелі – країни жорстокого бога Сетха. Ці парфумерні кошти не вважалися надмірностями, ними користувалися чоловіки і жінки з усіх верств суспільства.
Друга категорія – дорогі зілля. Вони зберігалися в будинках багатих єгиптян разом з сріблом, золотом і дорогоцінними прянощами… Центральне місце серед збережених письмових пам’яток Стародавнього Єгипту займає унікальний довідник з медицини, знайдений німецьким вченим-єгиптологом Георгом Еберсом. Цей сувій XVI в. до Різдва Христового досягає в довжину 20,5 м. Він складений з 108 папірусних аркушів, склеєних разом, і включає витяги з 40 з гаком медичних текстів ще більш давнього походження. Там міститься безліч рецептів і приписів для лікування найрізноманітніших хвороб, поради, як врятуватися від укусів тварин і комах. У косметичному розділі можна знайти докладні вказівки, як позбутися від зморшок, змінити колір шкіри, видалити родимки, пофарбувати волосся і брови, прискорити ріст волосся… Все рецепти супроводжуються посиланнями на відповідні магічні заклинання і заговори. Древнейшее засіб для фарбування волосся було винайдено найяснішої пані Шеш – тещею першого єгипетського фараона Міни ( Менеса ), який об’єднав близько 3400 р. до Різдва Христового роздроблені князівства долини Нілу в єдину державу.В період правління Рамсеса III відбувся страйк могильників, які вимагали поліпшення якості продуктів харчування і… збільшення видачі косметичних засобів.
Перші кошти для підфарбовування вік, вій і підводки для очей виявлені археологами в похованнях, датованих 4000 р. до Р. Хр
МАГІЯ АРОМАТІВ
Жителі долини Нілу широко використовували ароматичні речовини, змішуючи їх з рослинними оліями і тваринами жирами. У Стародавньому Єгипті знали, що вишукані пахощі мають властивість спокушати людські почуття, навіювати ілюзії, пробуджувати ніжність, сексуальні потяги, викликати агресію. Пахощі залучали і відштовхували. Аромати легкі і свіжі, пріторносладкіе і густі екзотичні змішували в найрізноманітніших поєднаннях. Тіла і житлові приміщення ароматизували за допомогою знаменитих кульок кифи, що складалися з родзинок, вина, можжевеловихягод, мірри, бургундського інжиру, меду та інших інгредієнтів. Солодкі й пахучі речовини, що входили в косметичні засоби іблаговоніямі, крім суто утилітарних функцій, повинні були залучати добрих богів і духів для «облагородження» особистості користуються ними людей.
Поширеними в Єгипті були і купання з використанням ароматичних масел. На відміну від інших країн Стародавнього Сходу тут вони мали не толькорелігіозно – ритуальний характер. Запашна смола, видобута з мастичного дерева ( сімейство фісташкові ), використовувалася як засіб для ароматизації дихання. З неї виготовлялися жувальні пігулки, далекі предки сучасних жувальних гумок. Майстри – парфумери ревно охороняли секрети своєї професії і передавали їх лише близьким родичам. Мистецтво створювати прекрасну косметику було не простим. Воно вимагало і неабиякого уяви, і тонкого смаку, і великих матеріальних вкладень.
Фараон Мережі I збільшив грошові асигнування на придбання армією мазей для шкіри.
ВЗГЛЯД єгиптянки
Найбільш популярною в макіяжі єгиптян була підводка очей. Для цих цілей використовували сурму, завезену з Азії та отримала величезну популярність в Єгипті як прообраз сучасних туші, підводок для очей і брів, тіней для повік. Фарбу наносили як у релігійно – магічних, так і в лікувальних цілях. Ця процедура захищала очі від різних захворювань, відлякуючи мошкару – переносників збудників всяких хвороб. Косметика оберігала шкіру повік від сухості і служила своєрідним щитом від нестерпного сонячного світла, дратівної очі єгиптян цілий рік. А коли єгиптянки зрозуміли, що фарба не тільки захищає очі, але і візуально їх збільшує, привертаючи увагу поціновувачів жіночої краси, то почали користуватися гримом для суто естетичних цілей. Говорячи про косметику та макіяжі в Стародавньому Єгипті, не можна не сказати про красу єгипетських жінок, яку, як відомо, ніякої косметикою не приховаєш. Єгиптянки мали репутацію найкрасивіших жінок тієї епохи. Так, вавилонський цар Кадашман – Елліль (XIV в. До Різдва Христова), посватавшись до дочки фараона Аменхотепа III і отримавши відмову, написав гордовитому владиці держави на Нілі: «Чому ти так зі мною поводишся? В Єгипті є досить прекрасних дочок. У нас ніхто не помітить, що вона не царської крові!».
Однак першою красунею була все ж легендарна цариця Нефертіті, саме ім’я якої перекладається як «найпрекрасніший». Кохана дружина єгипетського фараона Ехнатона (1369-1352 рр.. До Різдва Христового) була помічницею у всіх його починаннях. А в історію цей фараон увійшов як великий реформатор. Він зробив революційну спробу скасувати в країні тисячолітню язичницьку релігію і замінити поклоніння сотням страшнуватих звіроподібних божеств культом єдиного симпатичного бога – сонячного Атона.
Дійшли до нас зображення божественної володарки дають наочне уявлення про макіяж, який використовували давньоєгипетські аристократи не тільки в середині XIV в. до Різдва Христового, а й протягом сотень років попередньої і наступної, досить консервативний, історії великої держави долини Нілу. Нафарбовані очі, нарум’янені щоки, підведені губи тільки підкреслюють високий лоб, тонкий ніс, мигдалеподібні очі, високі вилиці, вигин губ, тонку довгу шию цієї незвичайної жінки. Її краса пережила тисячоліття. І сьогодні її зображення надихають і заворожують, як і 35 століть тому.