Люди так званого покоління Y паталогічна нещасні. Всьому провиною – економіка та їхні батьки.

Люди, що народилися в 80-90-х гг. минулого століття, є складовою частиною культури яппі, молодих успішних професіоналів, але економічна криза підірвала традиційні цінності цілого покоління. Покоління, яке орієнтувалося на гроші і соціальний статус, і яке позбулося яких би то не було надій у цьому зв’язку шість років тому.

Що робить людину щасливою або нещасною? Найкраще, відоме нам опис формули щастя виглядає так: щастя = реальність – очікування. Все просто: якщо все складається краще, ніж розраховував чоловік, він щасливий, якщо гірше – то навколо тільки смуток і «життя – біль».

У випадку з поколінням нинішніх 20-30-річних молодих людей все погано. Світова економіка надірвалася під власною вагою, а очікування від життя у теперішній молоді формувалися в дитинстві, коли і слова-то такого, «криза», ніхто не очікував.

Візьмемо, для прикладу, умовну 25-річну Люсі. Її батьки народили її в період так званого «бебі-буму». Виховували її батьки та бабусі, які ще пам’ятали Другу Світову війну. Унаслідок важкого дитинства ці бабусі були одержимі питаннями економічної безпеки. Вони й націлили Люсі на будівництво практичною, безпечною кар’єри. Вони хотіли, щоб їхні онуки прожили життя так само, як прожили їхні діти. І навчали Люсі: якщо та буде наполегливо працювати, то рано чи пізно отримає роботу з гарантованим окладом.

Загалом, коли Люсі тільки почала свій кар’єрний шлях, то все начебто було добре: мир переживав період безпрецедентного економічного процвітання. Це змусило Люсі з дитинства повірити в те, що всі мрії стануть реальністю.

А от коли Люсі почала займатися кар’єрою грунтовно, тоді економічна криза зруйнував і оптимізм, і ілюзію необмежених можливостей.

А реальність виявилася куди більш божевільною. Світова економіка не росте вже шість років поспіль, а безробіття серед молоді в окремих європейських країнах сягає 50%.

Пол Харві з Університету Нью-Гемпшира каже, що на нинішнє покоління звалилися дві самі великі напасті: нереалістичні очікування і економічна криза. Плюс до всього, куди більший ефект на життя молоді тепер надають медіа. А вони розповідають нам все нові і нові історії про неймовірні успіхи наших ровесників по всьому світу. І адже ніхто з журналістів не розповідає, що на кожну історію успіху доводиться кілька тисяч історій людей, які нічого в житті не бачили, крім депресії.

Додайте до цього соціальні мережі, майже всі користувачі яких розповідають тільки позитивні історії зі свого життя, ніж формують у своїх френдів помилкове відчуття благополуччя і «повного життя».

Чи можна якось зруйнувати цей порочне коло? Ось що рекомендують експерти для Люсі.

Бути дико амбітною. Щоб досягти якогось успіху, Люсі доведеться багато і дуже наполегливо працювати. Набагато більше, ніж доводилося її бабусі. І бажано придумати собі роботу самостійно, а не знайти її у великій фірмі – так, насправді, надійніше.

Перестати думати, що ти – особлива. Прямо зараз Люсі – ніяка не особлива, а звичайнісінький молода людина з купою проблем і комплексів. Особливої ​​вона може стати тільки через роки довгої і наполегливої ​​праці.

Ігнорувати всіх інших. В ідеалі – не користуватися соціальними мережами. І ніколи не порівнювати своє життя з життям інших людей.