Японія завжди вважалася однією з найзагадковіших і найпривабливіших країн світу для туристів. Нам мало що відомо про її кухню, але всі ми знаємо, що таке суші та роли.

Мінімалізм – це головний критерій японців. Їжа, яку вони вживають, не вимагає особливого варіння або будь-якої обробки. І якщо вам пощастить побувати в Японії, то відвідайте не лише знамениту гору Фудзі, але й якийсь місцевий ресторан, щоб спробувати японську кухню. А що б не помилитися з вибором, подивіться 12 традиційних японських страв!

Страва №1. Суші та ролли

Не дивно, що суші та роли знаходяться на першому місці у списку традиційних японських страв. Пропозиція відвідати Японію заради того, щоб скуштувати страви, рецепти яких знає кожен провінційний кухар, здається дивною. Сьогодні в ресторані з будь-якою кухнею можна знайти «Гункан-макі», «Каліфорнію» та «Філадельфію», не оформляючи візу та закордонний паспорт. Найкращі смакові якості можуть продемонструвати лише суші та роли зі свіжими морепродуктами, а такі подають виключно у Японії. При кожному ресторані є акваріум або навіть ставок із живою рибою, яку виловлюють прямо до столу.

№2. Рамен

Другий рядок традиційних японських страв займає рамен. В Азії дуже популярні густі супи: тайський суп Рад На заміняє відразу першу та другу страву. Японський рамен – його близький родич. Його продають як торговці вуличною їжею, і ресторани високої кухні. Рамен є своєрідним асорті, адже в його складі будь-який компонент може бути замінений іншим. Основа – м’ясний бульйон із курки, свинини, а іноді й риби. У бульйоні варять широку пшеничну або рисову локшину, приправляючи її яйцями, зеленою цибулею та водоростями. Майстерність кухаря рамена в Японії вимірюють, перевіряючи текстуру м’яса в супі: вона має нагадувати пюре.

№3. Темпура

Ще одна традиційна японська страва по праву займає третю позицію. Жителі Японії не розуміють популярності американського фаст-фуду – зокрема, картоплі фрі. У португальських місіонерів японці підглянули рецепт пісної страви та зробили з нього культ. У кожному будинку країни можна знайти спеціальну сковороду для темпури, яку дістають перед вечірками, дружніми посиденьками. На невеликій кількості олії в ній обсмажують свіжі креветки, рибу, овочі та навіть фрукти. Особливий смак йому надає кляр із яйця, крижаної води та борошна, збитий до стану повітряних бульбашок.

№4. Окономіяки

Бургерам японці теж знайшли заміну: її вони називають окономіяки, що означає «коржик з рибою». Як основа для коржика використовується терта капуста або гарбуз, борошно, сир, яйце та вода. Інгредієнти перемішуються і виливаються тонким шаром на сковороду, щоб випекти млинець. Готову традиційну японську страву окономіяки просочують густим соєвим соусом і посипають нарізаною м’якоттю тунця. Розмір та начинка коржика в кожному регіоні Японії відрізняються: у Кансаї вони набагато більші, ніж у Токіо.

№5. Сябу-сябу

Ця традиційна японська страва отримала свою назву від одного з видів кухонного посуду. Сябу-сябу – це глибока металева тарілка, яку можна нагрівати у духовці або на відкритому вогні. У неї наливають бульйон з овочами, тофу та локшиною. Окремо подається м’ясна нарізка з качки, свинини, омара та курячого філе: її шматочки мачаються у прогрітий бульйон безпосередньо перед вживанням. Сябу-сябу настільки ситна страва, що її подають на стіл тільки в холодну пору року.

№6. Місо

Суп місо подають як гарнір до будь-якої іншої страви, крім десертів. Його готують з пасти місо, отриманої з ферментованих соєвих бобів та бульйону даси з тунця. Цю базову суміш доповнюють шматочками тофу, васабі, цибулею, солодкою картоплею, морськими водоростями, морквою та редькою. Його ніколи не використовують як основну страву: до місо завжди подається мінімум один вид супу або два рисові гарніри з різними соусами.

№7. Якіторі

Японці могли б посперечатися з кавказькими народами за право називатися винахідниками шашлику. З давніх-давен вони смажать м’ясо на вугіллі, нанизуючи його на бамбукові палички. Для шашлику по-японськи підходить як філе, так і начинки, мариновані в суміші рисового вина, соєвого соусу, цукру та солі. При смаженні м’ясо поливають тією ж сумішшю, яка називається «таре». Якітори продають у невеликих магазинчиках, що зустрічаються на кожному розі. Японці після завершення робочого дня не вважають за потрібне витрачати особистий час на приготування вечері: перед поверненням додому вони купують якіторі та пиво чи солодкі газовані напої.

№8. Онігірі

Якщо якіторі купується замість вечері, то на сніданок у Японії замовляють доставку додому такої традиційної страви, як онігірі. Рисові кульки з начинкою з бобів, грибів шиїтаке або свинини з різноманітними смаками їдять як снекі, у тому числі під час робочої перерви. У Японії вони популярніші, ніж суші через те, що їхнє приготування не потребує особливих навичок. Готують онігірі дівчини: вони кладуть рис та начинку на долоню, а потім скочують із суміші кулі. У ресторанах, розташованих у Токіо, можна спробувати такий різновид онігірі, як умібоші – сливову начинку з сіллю та винним оцтом.

№9. Соба

Пшеничний удон можна побачити в меню будь-якої азіатської країни, тому японці вирішили придумати свій різновид локшини. Ця традиційна японська страва зроблена з гречаного борошна, що надає макаронам сіро-коричневого кольору. Собу відварюють, відкидають на друшляк і перемішують з овочами та м’ясом, розібраним на волокна. У невеликих кафе та закладах фаст-фуду собу додають у курячий бульйон, щоб отримати суп практично миттєвого приготування. Імениті ресторани сервірують гречану локшину крабами та омарами.

№10. Гюдон

У перекладі з японської це слово означає “миска яловичини”. Гостра традиційна страва, популярна у японських чоловіків через високу калорійність і ситність, не поступається в гостроті тайським кулінарним шедеврам. Від соби гюдон відрізняє кількість м’яса: при подачі на тарілку кладуть дві-три ложки рису і кілька жменей тушкованого м’яса з вином. Зверху гарнір прикрашається сирим курячим жовтком. У ресторанах японської столиці подають різновид гюдону – кацудон з відбивною вагою щонайменше 500 грам.

№11. Якініку

Японські чоловіки збираючись у компанії, змагаються у мистецтві приготування смаженого м’яса на ґратах. Жарівня встановлюється на глиняний горщик із розпеченим вугіллям. Кожен чоловік має свій власний рецепт якініку, яким він ні з ким не ділиться. У ресторанах ця традиційна японська страва також готує кухар чоловік, використовуючи мармурову яловичину найвищої категорії.

№12. Суама

Десерти не користуються в Японії особливою популярністю, але перед суамою не може встояти ні доросла, ні дитина. Це тістечко готується з рисового борошна та дрібного тростинного цукру: компоненти розтирають у ступці, додаючи рожевий барвник. Колір пелюсток сакури.