Автор книги “Чесна розмова з українським гінекологом“, кандидат медичних наук, гінеколог Дмитро Лубнін розповів про те, як “жіночі лікарі” обманюють своїх пацієнток.
– Дмитро, розкажіть, будь ласка, які «жіночі» хвороби не треба лікувати?

– Переважна більшість гінекологів дуже сильно згущують фарби і залякують своїх пацієнток. Часто після відвідин лікаря жінки виходять з жахом в очах і з одним питанням: за що мені все це, і де я все це могла отримати? Насправді все не так страшно, і половину хвороб, виявлених на прийомі, взагалі лікувати не треба.

В Україні є три речі, над якими сміються в усьому світі: у нас є діагноз «дисбактеріоз», у нас лікують ерозію шийки матки і зберігають вагітність з першого триместру. Цих трьох речей не роблять в жодній цивілізованій країні світу.

Ерозія шийки матки – це стан, який намагаються не чіпати ніде в світі, за винятком двох ситуацій. Якщо є поверхневі судини, пошкодження яких під час статевого акту призводить до кровотеч (після статевого акту з’являються кров’янисті виділення). У цьому випадку ерозію припікають.

Другий момент пов’язаний з тим, що розрісся епітелій виробляє занадто багато слизу і жінка скаржиться, що в неї багато звичайних білих виділень.

У всіх інших випадках за цим станом спостерігають, проводять цитологічний аналіз шийки матки, оцінюють шийку – і все. Припікати всім підряд ерозію не треба, це навіть погано. Поверхневі судини, контактні кровотечі або надлишкові виділення присутні у невеликої кількості жінок з цим станом.

При цьому річний оборот клінік, що займаються лікуванням ерозії шийки матки, величезний, адже ерозія є практично у всіх жінок.

Друге – це нескінченне лікування уреаплазми і мікоплазми. Ці мікроорганізми транзиторні, тобто вони періодично живуть у статевих шляхах як чоловіків, так і жінок. Вони абсолютно не небезпечні, не призводять ні до безпліддя, ні до викидня, ні до інших ускладнень.

Лікують само жорстко, лікують «важкими» антибіотиками широкого спектру дії багато днів і тижнів.

Не треба лікувати вірус папіломи людини. Він не лікується. Немає жодного лікарського препарату у світі, який би чинив на нього вплив. А його лікують якимись противірусними препаратами, імуномодуляторами, крапельницями, уколами. Найцікавіше, що переважна більшість цих препаратів взагалі не проходило ніяких серйозних клінічних випробувань, і ніхто не знає, якими будуть наслідки їх застосування.

– «Гардасил» ефективний?

– Потрібно розрізняти лікування, коли препарат покликаний усунути існуючу хворобу, і вакцинацію. «Гардасил» – це вакцина. Вона створює імунітет і не дає заразитися ВПЛ, тому її необхідно застосовувати до початку статевого життя. Презерватив не рятує від ВПЛ, і практично всі заражаються, тільки імунітет повинен впоратися і закінчити цю історію.

Що ще лікують… Відносно міоми матки, наприклад, дуже радикально і жорстко лікують пацієнтів, у нас дуже часто пропонують хірургічне лікування, видалення матки. Хоча в ряді випадків операція не потрібна, іноді з цим станом навіть можна вагітніти, але тут наші лікарі теж намагаються максимально все «полікувати».

Є ще одне дуже цікаве захворювання, не захворювання навіть, а стан – це кісти шийки матки. Це абсолютно безпечні маленькі бульбашки, які утворюються на шийці матки в результаті закупорювання протоків. Їх розкривають, оперують.

У нас будь-яку кісту намагаються прооперувати завчасно. Є певні кісти, які самі розсмоктуються менше ніж за місяць. Не треба оперувати ендометріоїдні кісти яєчника менше 2 сантиметрів, тому що сама операція буде більш згубна для яєчника, ніж вплив такої кісти: після втручання яєчник часто втрачає свою активність.

Не треба лікувати рубцеву деформацію шийки матки, невеликі післяпологові розриви. Наші гінекологи їх теж намагаються прибрати, вважаючи, що це якимось чином впливає на організм.

– Як жінці знайти свого гінеколога, свого лікаря?

– У кожного своє. Ви знаєте, у мене бувають ситуації, коли до мене приходить на прийом пацієнтка, і я кажу: «Ми один одному не підходимо». Тому що кожній жінці потрібен свій гінеколог. Однією потрібен досить вольовий лікар, який скаже: «Ну, чого прийшла? Давай сідай, пий…», – жорстко з нею розмовляє. Комусь потрібен гінеколог, який все розповість, який пояснить, і вона буде розуміти, навіщо лікар щось робить. Першою пацієнтці такий гінеколог не потрібен.

У мене бувають жінки, які кажуть: «Навіщо ви мені все це розповідаєте? Я прийшла, у мене свербить, що мені випити? Ось це? Я пішла».

Є ті, для яких прихід до гінеколога – привід просто поговорити про своє, про жіноче. Їм, наприклад, не походить гінеколог-чоловік, тому що з ним не можна обговорити нові чоботи. Тому треба задатися питанням, що ви хочете від лікаря, а потім вже шукати свого гінеколога.

– Багато пацієнток цікавляться подробицями хвороб, хочуть знати, навіщо їм призначають аналізи?

– У мене свій прихід: жінки звертаються до мене не тому, що написано «гінекологія», і вони зайшли дізнатися, який лікар тут працює.

– Це люди, які прийшли до мене з мого сайту, читали інформацію, яку я надаю. Тобто це, за великим рахунком, люди, які цікавляться своїми хворобами, хочуть у всьому розбиратися і брати участь у процесі лікування. Так, звичайно, іноді трапляються пацієнти, яким просто мене порадили, а виявляється, що їм потрібен лікар іншого типу.

– Ви вважаєте, що будь-яка жінка повинна розбиратися в таких базових питаннях свого здоров’я?

Відповідь: так. Але не буде. Деякі жінки навіть не хочуть цікавитися тим, як вони влаштовані. Щось там внизу, щось підмити. Я іноді беру дзеркало для того щоб пояснити там якісь моменти і показати: ось тут, на малій статевої губі така-то… – «Та не треба, доктор, мені показувати! Вилікуй, і все». А є ті, яким цікаво.

– Дмитро, Ви не боїтеся засудження колег? У лікарській середовищі дуже розвинене почуття ліктя, колегіальність, і всі намагаються один за одного встати горою і не розкривати свої професійні секрети.

– Ми ж не займається шарлатанством. Що це за наші «професійні секрети»? Як розвести пацієнта, чи що? Я вважаю, що це злочинне справу.

Безумовно, зараз існують окремі категорії комерційних лікарів (вони з’явилися в останнє десятиліття), єдина перевага яких – це вміння розвести пацієнтів. Такі лікарі приносять великий прибуток: вони вміють призначати надлишкові аналізи і лікування, відправляють пацієнток на всякі крапельниці, апарати та інші непотрібні процедури. Вони комерційно успішні, але до медицини не мають ніякого відношення.

Скільки лікарів, стільки й думок – це маячня. Якщо у нас консиліум, ми можемо висловлювати думки: ось у пацієнтки є поєднання одного захворювання з іншими, їй стільки-то років, у неї ще там 15 тижнів вагітності, і ось ми сидимо і думаємо, прооперувати її зараз, або почекати деякий час, або взагалі нехай вона з цим народжує. Ось це називається обмін лікарськими думками.

Не може бути в одного лікаря думки «я лічу ерозію шийки матки так», а в іншого – «я взагалі не лічу». Це якісь базові знання, засновані на доказовій медицині. Не може бути у кожного по-різному. Це і є те, з чим я хочу поборотися.

– Як ви ставитеся до статевого освіті?

– Дуже позитивно. Його треба проводити років з 14, а то і з 9, як у всіх цивілізованих країнах. Існують різні програми і в Америці, і в Європі. Я ці програми бачив, вони трошки не для нашого менталітету…

Хоча діти не розуміють, що таке «наш менталітет», тому з ними-то якраз і можна говорити на такі теми. Це дорослі, читаючи західні рекомендації, маючи якесь дуже пуританське свідомість, починають приходити в жах. Якщо 9-річному хлопчику чи дівчинці пояснити про те, що існує матка, яєчники, сперматозоїди, нічого страшного не станеться.

Чому ми приховуємо від 14-річного хлопчика чи дівчинки, що існує ерекція і еякуляція, якщо вона у них відбувається? Як хлопчикові з цим жити, куди звертатися, якщо він вранці прокидається, і у нього трапляється ерекція? Напевно, до нормально написаному довідником, в якому буде пояснено, що це є фізіологічне явище, воно відбувається у всіх, і не треба лякатися цих моментів. А у дівчинки відбувається менструація. Вона ж повинна розуміти, що вона тепер може завагітніти.

Це жахливий обман, коли ми готові закрити очі на статеве виховання, нічого про нього не говорити і вважати, що таким чином ми можемо вберегти дітей від чого-небудь. Тут така ж історія, що і з іншими заборонами. Забороняємо аборти – отримуємо кримінальні аборти, забороняємо алкоголь – отримуємо сурогат. Тобто все, що забороняється, зрештою зворотним боком так сильно б’є з цього, що, власне кажучи, це все не треба робити.