Летюча лисиця фото якої продемонстровано нижче напевно може налякати, напевно, будь-якого, хто жодного разу в житті близько не стикався з цими тваринами, особливо під час її польоту. Цьому негативному відношенню багато в чому сприяли міфічні історії пов’язані з летючими вампірами які ховаючись під покровом ночі нібито лякають і нападають на людей. Але якщо придивитися до цих тварин, і дізнатися про їх життя побільше, то виявляється вони не настільки й страшні, а їх маленькі дитинчата цуценята навіть милі і чарівні.

 

Незвичайну можливість нам надає Австралійський притулок Tolga Bat Hospital, який з 2009 року відкрив свої двері для всіх відвідувачів і охочих не тільки дізнатися побільше про летючих лисиць, але і допомогти всім живе тут вихованцям.

Історія австралійського притулку почалася ще в 80-х роках, коли в лісах плато Атертон (штат Квінсленд) була зареєстрована масова загибель летючих лисиць (Pteropus conspicillatus) виникла в слідстві кліщового паралічу. Дорослі особини загинувши залишали своє молоде потомство, яке самостійно ще не могло харчуватися. Волонтери та всі, кому була небайдужа доля зникаючого виду летючих лисиць збирали виснажених тварин. Ось таким чином був заснований цей притулок, який працює до цих пір і основні кошти на які він існує – це пожертвування. Щорічно притулок виходжує більше 400 сиріт і 800 особин, заражених кліщем, які проходять лікування. Потім всіх тварин готових до самостійного життя випустять на волю. Адже роль яку відіграють ці тварини в екосистемі лісу дуже важлива. Багато рослин, які ростуть в цьому регіоні запилюють саме летючі лисиці.

 

Процес виходжування самого маленького новонародженого контингенту притулку досить клопіткий і витратний. Новонароджених через довгих кігтів доводиться сповивати як дітей і годувати з соски молоком. Регулярно проводити всі гігієнічні процедури, зважування та вимірювання. А потім їх навчають самостійно їсти і пити. При досягненні чотирьох місяців, вже подорослішали і самостійних щенят, поміщають в вольєр в лісі для адаптації з зовнішнім середовищем. А потім дверцята відкривають і відпускають на свободу. Але молодняк ще в перебігу п’яти місяців регулярно навідується в цей вольєр для отримання їжі. В день вихованці притулку з’їдають до 80 кг фруктів.

Також хочеться відзначити, що всі працівники цього притулку працюють тут абсолютно безкоштовно і за своє проживання та харчування платять самостійно. А про ту турботі та любові, яку отримують ці летючі лисиці, можна судити з цих фото.