Коли в магазині підходиш до шафи або стенду з газованою водою, очі розбігаються – настільки великий вибір надано зараз любителям «шипучки». Різнобарвні – від перлинно-лимонного до темно-коричневого кольору – виробники газованих вод пропонують широкий «репертуар» смаків і ароматів.

Важко уявити собі сучасне життя без цих напоїв. Що це – данина моді? Нова смакова звичка? А може бути, злегка перекручена родова пам’ять? Адже натуральні мінеральні води та напої на їх основі людство цінувало завжди, знаючи, що багато з них лікують цілий ряд хвороб.

З чого все починалося?

Про корисні властивості мінеральної води писали Гіппократ і Гален, римляни влаштовували бальнеологічні курорти у всіх своїх колоніях, тобто практично по всій Європі, і більшість з них існує донині. І звичайно ж, у стражденних була мрія – отримати мінеральну воду з доставкою додому, в якомусь закритому посудині, щоб бульбашки газу не вивітрювалися.

Мрія почала збуватися в XVIII столітті, коли захоплювався науковими дослідженнями англійський священик Джозеф Прістлі зумів зарядити воду в судинах вуглекислим газом, що виділяється при бродінні пива, – це відбулося в 1767 році. За своє дивне відкриття Прістлі був прийнятий у французьку Академію наук і отримав медаль королівського суспільства – і не дивно, адже отримана ним газована вода виявилася дуже приємною на смак.

Буквально через три роки шведський хімік Олаф Бергман винайшов прилад, що дозволяв насичувати воду вуглекислим газом. Він отримав назву «сатуратор». Завдяки цьому приладу почалося виробництво мінеральної газованої води в масовому порядку, але коштувала вона нечуваних грошей. До речі, спочатку газовану воду закупорюється в пляшки з округленим дном – їх потрібно було зберігати в горизонтальному положенні, як пляшки шампанського, щоб вода постійно омивала пробку і та не розсихалася, зберігаючи герметичність посудини.

Початок промислового виробництва газованої води

Далі – більше. У 1783 році швейцарський ювелір Якоб Швепп винайшов прилад, придатний для дешевого промислового виробництва газованої води. Він спробував запровадити новий напій на батьківщині, пропонуючи лікарям безкоштовно роздавати пляшки з водою пацієнтам, але успіху не мав і в 1790 році переїхав до Англії. Тут він став вже не роздавати, а продавати газовану воду і незабаром розбагатів – створена ним компанія процвітає і зараз. У 80-ті роки XIX століття в США аптекар Джон Пембертон створив кока-колу, розбавивши газованою водою сироп. В основі сиропу була звичайна карамель, що дарує напою всім відомий колір, до якої додали цукор, натуральні ароматизатори і трохи кислинки.

Що ж пити?

Чим втамовувати спрагу, кожен вирішує для себе сам. Сучасні технології дозволяють проводити багатоступеневу очистку води, адже вона є головним компонентом будь-якого напою і гарантує його якість та безпеку. Решта інгредієнти напоїв, що випускаються великими компаніями, відповідають вимогам харчового законодавства і абсолютно безпечні для організму. Крім того, асептичні технології виробництва дозволяють обходитися без консервантів.

За інших рівних вже давно доведено, що якщо вам подобається смак напою, то ви вип’єте більше і краще заповните водні запаси організму.