Зима у багатьох асоціюється не тільки з новорічними святами, сніжної красою і веселими забавами на свіжому повітрі, а й із застудою, кашлем, нежиттю та іншими подібними неприємностями. Не будемо вдаватися в подробиці, розмірковуючи про причини наших осінньо-зимових бід – займемося пошуком засобів, здатних від них позбавити (а ще краще – допомогти таких проблем уникнути зовсім).

Сьогодні зосередимося на рослинах. І не яких-небудь екзотичних, а найпростіших – тих, що у кожного, напевно, в саду-городі чи в найближчих околицях знайдуться.

Хрін

Думаю, в додаткових уявленнях він не потребує – всяк, хто на зиму заготовляє солоні огірочки, знає: з хріном вони і міцніше, і смачніше. Багато цінують пекучі корінці як чудову добавку до м’ясних страв та інгредієнт смачних соусів… А ще хрін – одне з найпростіших і дієвих засобів від застуди.

Оптимальний варіант – подрібнити свіжий корінь. До речі, якщо переробляєте хрін в лікувальних цілях, не поспішайте надягати поліетиленові пакети на м’ясорубку – саме фітонциди, які виділяються цією рослиною, і допомагають знищити атакуючі нас віруси. Так, метод не надто гуманний, напевно… але допомагає. А ще кашка зі свіжого кореня може замінити гірчичник. Один мінус: взимку цей спосіб може виявитися недоступним. Запасливі дачники на такий випадок готують настоянку (1 середніх розмірів корінець хрону на пляшку горілки), яка використовується і для компресів або розтирань, і для прийому всередину, і для полоскань (зрозуміло, в розведеному вигляді).

Варто врахувати: консервований хрін, особливо що містить всілякі добавки, втрачає левову частку своїх корисних властивостей. Але якщо вже іншого варіанту немає, намагайтеся хоча б вибрати натуральний продукт, який не містить нічого, крім власне кореня хрону, солі та оцту. Зараз це рідкість, на жаль, і коштує така баночка помітно дорожче тих, що нашпиговані консервантами, але здоров’я-то ще дорожче…

І ще важливо: вживати хрін можна не всім. Він здатний викликати подразнення слизових оболонок і шкіри, тому навіть при зовнішньому використанні (кашки – в якості гірчичника, настойки – для полоскання або компресу) вартує дотримуватися обережності: можлива індивідуальна непереносимість. Не рекомендується давати хрін дітям. Хоча в цілому рослина вважається корисним для травлення, деякі захворювання печінки і шлунково-кишкового тракту теж можуть стати протипоказанням до його застосування, так що будьте уважні до свого здоров’я.

Часник

Його корисні властивості – теж хрестоматійна істина. І не варто чекати моменту, коли застуда або грип, що називається, візьмуть за горло – краще заведіть звичку щодня з’їдати хоча б один зубчик часнику. Не варто відмовлятися тим, що, мовляв, незручно це якось – з людьми спілкуватися, а від мене часником пахне… Було б бажання подбати про себе, а спосіб знайдеться. Наприклад, зжувати той же зубчик за вечерею – після роботи, коли йти вже нікуди не потрібно.

До речі, крім профілактики застуд, таким простим способом можна знизити тиск (при легких формах гіпертонії), скоротити ймовірність розвитку атеросклерозу, вирішити ряд проблем з травленням. Він корисний для зміцнення нервової системи, а порівняно недавно була виявлена і здатність містяться в часнику речовин протистояти розвитку пухлин різної локалізації.

Ще простіше – розставити в будинку блюдечка з розкладеними на них подрібненими часточками часнику (якщо хочете, можете розвісити «часникові намиста», зроблені з порізаних зубків, нанизаних на нитку). Фітонциди, що виділяються часником, успішно знищують багато видів вірусів і хвороботворних бактерій, що в період грипу та усіляких ГРВІ – вельми цінна властивість.

Нарешті, можна пророщувати часник – точно так само, як ми виганяємо зелена цибуля на підвіконні. Все одно зберегти припаси озимого часнику до весни не вдасться – до кінця зими він почне в’янути і проростати, – так давайте винесемо користь і з цього.

Використовуючи часник, врахуйте: при захворюваннях нирок, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки його вживання протипоказано. З обережністю слід застосовувати цей засіб і тим, хто страждає різними захворюваннями шлунково-кишкового тракту (включаючи гастрити) і печінки. Втім, навіть абсолютно здоровій людині не варто їсти часник без міри: можна викликати дисбаланс в кишечнику і навіть спровокувати інтоксикацію, яка проявить себе головними болями, неуважністю, зниженням уваги.

Цибуля

Ріпчаста і зелена, шніт-цибуля (він же цибуля-скорода), слизун, батун… Всі представники роду Allium, що вживаються нами в їжу, містять корисні для організму речовини і здатні захистити від хвороботворних мікроорганізмів. Як і у випадку з часником, найбільш простий і ефективний спосіб – регулярно вживати в їжу свіжу цибулю. Благо, виростити його не складно, зберігати можна в домашніх умовах – кожному дачникові по силам запастися цілющим продуктом на всю зиму.

Улюблена розвага більшості городників – вигонка вітамінної зелені в ящиках, горщиках або просто банках з водою. Внесіть різноманітність – доповніть домашні «грядки» багаторічними луками (зокрема, шніт-цибуля, цибуля слизун добре ростуть в горшечной культурі, тільки посадковий матеріал слід запасати ще з осені – вирощувати їх вдома з насіння дуже клопітно і неефективно).

Шипшина

Сам по собі шипшина від застуди чи грипу вас, мабуть, і не вилікує. А ось уникнути напасті – допоможе. Досить з осені запастися плодами, алеющій на колючих кущах, насушити їх, а взимку регулярно готувати вітамінний чай, заварюючи 1 столову ложку подрібнених плодів шипшини склянкою окропу (найзручніше робити це в термосі, але можна і на водяній бані – нагрівати 15 хвилин).

Вся справа в тому унікальному «букеті» вітамінів і мікроелементів, яким природа нагородила цю рослину. Завдяки йому шипшина вважається одним з кращих природних засобів для профілактики авітамінозу і регуляції обміну речовин. Народна медицина використовує не тільки плоди, але також і листя, і коріння шипшини, лікуючи з їх допомогою безліч недуг. Ну а ми – вічно зайняті – можемо, зрештою, хоча б просто купити в аптеці сироп шипшини (пам’ятаєте, може бути, – когось в дитинстві напевно їм батьки поїли). У тій же аптеці знайдуться і сушені плоди – якщо самостійно заготовити не встигли.

Для приготування вітамінного напою можна змішати плоди шипшини з сухими ягодами горобини в рівних частинах (заварювати так само). Можна додавати подрібнені плоди в звичайний чай – і це теж буде корисним. Тільки врахуйте: якщо застосовуєте шипшина регулярно, то слід робити 10-денні перерви через кожні 30 днів прийому вітамінного напою. А тим, хто страждає захворюваннями шлунка (особливо на тлі підвищеної кислотності шлункового соку), слід вживати такий відвар тільки після їжі.

Ехінацея

Ця красуня живе в багатьох садах, але цінується вона не тільки за чудову зовнішність. Ехінацея пурпурова – потужний засіб для відновлення порушеного імунітету. Її властивості визнані офіційною медициною, і в аптеці можна придбати готову настойку ехінацеї та препарат Иммунал, що містить сік рослини. Використання препаратів ехінацеї рекомендовано для профілактики грипу та застуд, а також для підвищення захисних сил організму, якщо хвороба вже трапилася (в тому числі, показано застосування ехінацеї при тривалому лікуванні антибіотиками).

Відома здатність екстракту ехінацеї пригнічувати ріст не тільки вірусів грипу, а й стрептокока, стафілокока, кишкової палички, а тому кошти на основі соку цієї рослини використовують в терапії самих різних захворювань. Найбільш ефективними вважаються саме спиртові настоянки – водні препарати готуються і застосовуються рідше. Але під час епідемії чи грипу корисно навіть просто пожувати корінець рослини (якщо запасли, звичайно) – всі його частини цілющі.

Врахуйте: хоча препарати ехінацеї не токсичні, їх не слід давати дітям до 1 року. Протипоказані вони і при таких важких захворюваннях як лейкоз, розсіяний склероз, туберкульоз. Крім того, можлива індивідуальна непереносимість, гіперчутливість, тому починати використання ехінацеї стоїть після консультації з лікарем і використовувати її препарати виключно в рекомендованих дозах.

Ялина звичайна

Скоро Новий рік, і як тут не згадати про ялину. А чи знаєте ви, що ялинова хвоя – старовинне цілющий засіб? Якщо мучить сухий кашель, зробіть інгаляції з хвойним відваром або маслом їли – ці препарати мають бактерицидну дію і сприяють відходженню мокротиння. Навіть звичайна прогулянка в хвойному лісі благотворна для органів дихання – не втрачайте таку можливість, якщо вирішите вирушити на дачу в новорічні канікули.

А ще з хвої роблять вітамінний напій, який з глибокої давнини застосовувався як засіб від цинги, а пізніше – в тому числі, в роки Великої Вітчизняної війни, – використовувався для порятунку виснажених від голоду, знесилених людей. При авітамінозах, для відновлення сил після хвороби корисно пити по 1 склянці такого засобу в день. Для його приготування потрібно 4 склянки подрібненої ялинової хвої, яку заливають 0,5 л холодної води, додають 2 чайні ложки лимонного соку і 2-3 дні наполягають в темряві, а потім проціджують.

Тільки остерігся використовувати для лікування хвою від новорічних ялинок: ми все ж не знаємо, в яких умовах їх вирощували. Як і будь-яке цілюща сировина, ялинові голки краще заготовлювати подалі від міста, від великих трас, промислових підприємств та інших джерел забруднення навколишнього середовища.

Алое

Багато дачники – ще й любителі домашніх рослин. І алое (або столітник) нерідко можна зустріти на наших підвіконнях. Що рослина це цілюще, теж ні для кого не секрет, напевно – про користь його знали ще стародавні єгиптяни. І сьогодні його вирощують вдома частіше саме заради користі, а не краси (чесно кажучи, дивної краси там і немає, мабуть). Сік рослини використовується і офіційною медициною; в аптеці можна придбати екстракт алое, якщо раптом на вашому вікні такого зеленого вихованця не виявилося.

Мабуть, найбільш цінною для нас у цю простудну пору виявиться здатність алое підвищувати захисні властивості організму, зміцнювати імунітет. У спеціальній літературі ви можете знайти чимало різних рецептів приготування домашніх препаратів на його основі: спиртові настоянки, суміші соку з медом, лимоном, горіхами і так далі – в рамках сьогоднішнього огляду просто неможливо розглянути всі рецепти, а тим більше – важливі нюанси їх приготування (адже користь таких препаратів залежить і від того, наскільки правильно заготовлено сировину, і від дотримання рецептури).

Хочу лише застерегти і нагадати: препарати алое, як і будь-які інші цілющі засоби, мають протипоказання. Так, не рекомендують їх застосовувати вагітним жінкам. Тим, хто страждає захворюваннями печінки, теж варто утриматися від лікування алое. З обережністю використовують препарати цієї рослини для дітей і літніх людей. Можлива індивідуальна непереносимість, подразнення слизової шлунка (або носоглотки – якщо сік використовується для лікування нежиті). Якщо хочете приготувати засіб, що містить мед, врахуйте і протипоказання до його застосування.

Але рамки однієї статті не зможуть вмістити все, про що варто було б згадати, тому я зупинилася лише на самих-самих простих, доступних і одночасно універсальних засобах.